Шойхет Абрам Ефімович

Г.К. – Національне питання якось «стояло на порядку денному» у Вашій роті?

 

А.Ш.- У нас – майже ніколи. Тільки один раз, на передовій, десь навесні сорок четвертого року, мені один солдат, сказав в обличчя –«жид». Я хотів його пристрелити, але порадився з іншим євреєм, взводом з сусідньої роти, лейтенантом Фрідманом, і вирішив, не бруднити руки. Прийшов до нас в роту капітан Потапов, і я сказав замполітові, щоб заспокоїв «міцним партійним словом» цього товариша, а то всяке може трапитися. Але ж так склалося, що довелося мені його все-таки убити... Вже на початку липня. Йде бій, нас дуже міцно притиснули, зв'язок перебитий, і мені Щербаков говорить, щоб я повз до артилеристів і попросив підтримки. По дорозі назад, повзу через хлібне поле, а цей «товариш» там ховається в житі. Я йому –Ты що тут, сука, ховаєшься?!- Я поранений, мені плохо- Де? Покажи!. А на нім ні подряпини, просто, втік, гадюка, з поля бою. І я його застрелив прямо там, в полі, тут сам Бог велів расчитаться за все, і за образу, і за те, що він кинув роту в бою і дезертирував з передовою. Вперше я почуствовал відкриту ненависть до євреїв вже в госпіталі, коли лежав в Баку після важкого поранення. Ну, і, звичайно, основна свистопляска на цю тему почалася після війни. Повернувся додому, пройшли роки, і підросли в нашій Бершаді діток колишніх поліцаїв і інших німецьких посібників, і в них папашкина кров і гени швидко заговорили і заграли . Йдеш на 9-і Травня з орденами на піджаці, шкутильгаєш з паличкою по вулиці, і іноді чуєш услід –«Жид, де ордени купив?». Ні більше, ні менше. Тому, коли виїжджав сюди на ПМЖ, я мало про що жалкував. Хай вони самі свого «національного героя Бандеру» оспівують, він їм, як з'ясувалося, набагато ближче до серця, чим, скажімо, Микола Кузнецов, Кожедуб або Ковпак...

 

Г.К.- Вже до липня 1944 року Ви були нагороджені двома орденами Слави. Була у Вас мрія стати повним кавалером ордена?

 

А.Ш.- Немає. Про нагороди в піхоті по- сьогоденню ніхто не думав, всі розуміли, що нам відпущено дуже коротке століття на війні, ніхто не займався серйозно безплідним фантазуванням. Тут ще одна деталь. Поки тобі твій орден вручать, тебе вже німці кілька разів встигнуть убити. Ось, подивитеся, архівний документ, і порівняєте дати нагородження і дати вручення орденського знаку. Мій перший орден Слави мені вручили майже через рік після указу про нагородження, вже в госпіталі на Кавказі. Другий орден я вже отримав в своєму міськвійськоматі в жовтні 1947 року. І те, на моє «щастя», у мене  при відправці в госпіталь були з собою виписки з наказів про нагородження, а інакше, я б свої ордени ще довго б розшукував.

 

Г.К.- Німців в полон у Вашій частині брали?

 

А.Ш.- У Білорусії брали, а до цього... Коли як...«По настрою»... Зайняли якесь село, йдемо по ній, лежить у огорожі поранений німець, одне око у нього повністю витекло. Мене товариші просять –Поговори з ним. Підходжу, питаю –Гитлер капут? Він у відповідь –Ферфлюхте юде! Відразу пристрелив. Або,  ще випадок. Ми захопили село, на вулиці кинутий німецький обоз. Наш писар з одним кулеметником пішли шукати трофеї. Раптом з лісу виходять десять німців з піднятими руками. Так писар з товаришем, навіть не змовляючись, вмить скосили їх з автоматів. І ніхто з нас не обурився. Просто, така йшла  тоді війна. Але не завжди німці сприймалися як люті вороги, які треба тільки безжально вбивати. Був довгий період, що на передовій стало дуже голодне. Нам давали тільки сухарі, які насилу можна було розмочити в казанку. Так ми лазили на «нейтралку» щоб нарвати собі кропиву для щів. Поряд, метрах в п'ятдесяти, німці повзають, з тією ж метою. Розповзалися по своїх сторонах без стрілянини або рукопашною...

 

Г.К.- Перед боєм у Ваших кулеметників були якісь свої «ритуали»?

 

А.Ш.-Да .По старої російської солдатської традиції перед боєм ми прагнули одягнути чисте(якщо було), голилися, підшивали свіжі підкомірці. Мінялися адресами рідних, обіцяли повідомити у випадку, якщо... Перед боєм нам давали випити сто грам, але я міняв свій цукор і махорку на другу порцію «наркомівських», і прагнув прийняти подвійну норму горілки... Вважайте, що випивав для хоробрості, напевно, так справа і йшло. А перед останнім боєм, ми, просто, назавжди попрощалися з тими, що залишаються, оскільки знали, що не повернемося назад.

 

Г.К.- Розкажіть про свій останній бій?

 

А.Ш. –Это було вже за Вітебськом. Біля шосе Москва –Варшава, німці зайняли міцну оборону в селі, яке нам наказали захопити за всяку ціну. Здається, це село називається Заболотье. Ми провели дві атаки, але безуспішно, тільки втратили дуже багато бійців. На другий день батальйон поповнили, і вирішили штурмувати село в нічній атаці. Старший лейтенант Щербаков вирішив спробувати обдурити німців, перекинути на інший кінець села два своїх кулеметних розрахунку (в роті більше «максимов» не було), і щоб, ми, кулеметники, своїми діями викликали вогонь на себе, а в цей час наші ударять з іншого боку. Настрій у нас був похоронне, ми попрощалися з товаришами по роті, і два розрахунки, мій і Василя Півника, скритно зайняли позиції у протилежної околиці. Потім, по сигналу, по червоній ракеті, ми відкрили вогонь, періодично міняючи позиції, але нас швидко накрили. Мені снайпер потрапив кулею в ногу, перший час я навіть не відчув болю і продовжив вести вогонь, а потім раптово знепритомнів. Вранці знайшли мене в безпам'ятності, поряд з розбитим кулеметом. Привезли в місто Ліда, і тут майор медслужби по прізвищу Панін зробив мені першу операцію. Далі - закинули в «санлетучку» і довезли до Баку, поклали в госпіталь №3682. Пролежав там до кінця року. Снайперська куля перебила мені стегнову кістку, і після всіх операцій одна нога стала коротша за іншу на 7 сантиметрів. Виписали на милицях, дали інвалідність другої групи і комісували з армії. Місяць я ще добирався до рідного міста. Повернувся в Бершадь, пішов працювати в артіль інвалідів, ходив вже тільки з паличкою, потім 35 років трудився майстром в цеху.


Сторінки:
6 5 4 3 2 1
Цікаві фото
3 фото   
<b>Сергій РУДЧЕНКО: «Коровай буде вагомим»</b><br />ці липневі дні лани Бершадської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» особливо привабливі, дихають щедрістю тепла і...
4 фото   
<b>Голова облдержадміністрації наказав навести порядок у сфері заготівлі молока</b><br />Голова облдержадміністрації дав місяць на впорядкування відносин виробників та переробників молока згідно з...
3 фото   
<b>Тиждень права у Баланівській школі</b><br />Відкриття тижня права у школі розпочалося загальношкільною лінійкою, на якій учні ознайомилися із поставленими...
75 фото   
<b>БИРЛІВКА</b><br />Бирлівка - одне з наймальовничіших сіл району. І приваблює воно не тільки краєвидами, голубими плесами ставків, а й...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Шляхова
Недобійчук Федір Остапович (1909) 1909 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Ст. сержант. Загинув 22.08.43.

З історії Бершаді
Славною традицією став зв'язок з трудівниками соціалістичних ланів - вже багато років шефствує комбінат над колгоспом «Перемога» села Поташні. Серед інших бершадських підприємств, що нещодавно утворились, - райоб'єднання «Сільгосптехніки», якому на честь 50-річчя Комуністичної партії України було присвоєно звання колективу комуністичної праці. Самовіддана праця здруженого колективу об'єднання... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Шойхет Абрам Ефімович - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення