Островерхов Іван Григорович - командир батальйону 15-ої мотострілкової бригади 16-го танкового корпусу 2-ої танкової армії 2-го Українського фронту, майор.Народився 4 травня 1919 року в селі Терни нині Краснолиманского району Донецької області в сім'ї селянина. Українець. Член ВКП(б). Закінчив 7 класів. Працював машиністом електровоза.
В Червону Армію призваний Горлівським військовим комісаріатом в 1939 році. У 1941 році з відзнакою закінчив Грозненське піхотне училище. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Донському, Центральному, 1-му і 2-му Українському фронтах. Захищав Москву, брав участь у Сталінградській битві, у боях на Курській дузі, форсуванні Дніпра, звільняв Київ, Правобережну Україну, дійшов до Румунії. Був командиром стрілецького взводу, потім роти, батальйону. Мав 30 подяк від командування. Майор І.Г. Островерхов був енергійним, грамотним, вольовим командиром. Він уміло управляв батальйоном у бою.
Командир батальйону 15-ої мотострілкової бригади (16-й танковий корпус, 2-а танкова армія, 2-й Український фронт) майор Іван Островерхов у битвах з німецько-фашистськими загарбниками з 19 по 23 лютого 1944 року при звільненні сіл Чеснівки, Бужанівки, Босівки проявив винахідливість та вміння в управлінні бойовими діями батальйону. Зумів найменшими силами, майже без втрат, захопити ці населені пункти.
В період з 5 березня 1944 року при наступі наших військ його підрозділ усі поставлені бойові завдання виконував успішно і з малими втратами. Так, 6 березня 1944 року 2-й мотострілковий батальйон на чолі зі своїм командиром майором Іваном Островерховым прямо по п'ятах відступаючого ворога форсував річку Гірський Тикич. Майже не відриваючись від супротивника, нестримно, безупинно просувався вперед. Зухвало розстроював бойові порядки відступаючого супротивника, безперервно наводив паніку в його рядах. Своїми швидкими рішучими діями змушував ворога кидати на шляхах відступу бронетранспортери, автомашини, знаряддя, міномети, кулемети, вози з військовим майном, боєприпасами та бойову техніку, спорядження і майно.
9 березня 1944 року 2-й мотострілковий батальйон на чолі з майором Іваном Островерховим майстерним стрімким обходом блискавично увірвався в місто Умань Черкаської області і до ранку 10 березня після рішучих запеклих боїв очистив місто від гітлерівців. Відразу ж захопив і залізничну станцію Умань.
14 березня батальйон під командуванням майора Івана Островерхова в районному центрі Джулинки під сильним вогнем супротивника форсував з малими втратами річку Південний Буг.
17 березня в районі селища міського типу Ямполь Вінницької області майор Островерхов першим вивів свій мотострілковий підрозділ до Дністра і з ходу успішно форсував річку. Бійці і офіцери батальйону разом зі своїм командиром уплав перебралися на правий берег і відразу ж вступили у бій з румунськими підрозділами. Викликавши паніку, нанесли їм великі втрати В цьому бою при переправі через Дністер воїни 2-го мотострілкового батальйону знищили 109 і узяли в полон 45 румунських солдатів і офіцерів.
Та не судилося відважному комбату отримати найвищу нагороду Батьківщини. Майор І.Г. Островерхов 9 червня 1944 року помер в госпіталі від тяжких ран, отриманих в боях на території Румунії. Похований у м. Фалешти (Молдавія). На могилі встановлено пам`ятник безстрашному комбату.Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Червоної Зірки, а також медалями. Ім`я Героя радянського Союзу І.Г. Островерхова носила піонерська дружина школи, де він навчався.
Герои грозовых лет. - Донецк: "Донбас", 1973.
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Герои-освободители Черкасщины. - Днепропетровск: Промiнь, 1980
Кавалеры Золотой Звезды. - Донецк: Донбас, 1976
Трокаев А.А. Герои пламенных лет. Донецк: Донбас, 1985
