Театр біля залізниці

На знімку: актори народного театру. Фото із сімейного архіву Гребенюків.

Про народний театр у селі Флорино я не раз чув від Бориса Гавриловича Гребенюка, який довгий час працював інструктором райвиконкому, і від його сина – Володимира, нині адміністратора апарату райдержадміністрації і паралельно – курінного отамана громадської організації «Бершадська козацька сотня». Володимир Борисович – людина активна, ерудована, цікавиться історією рідного краю. Звичайно ж, до певної міри він і сам творець цієї історії, адже, крім усього, є ще й депутатом районної ради.

Власне кажучи, у двадцятих роках минулого століття сільські театри були досить поширені в Україні. Цей же був особливим, адже акторами в ньому були і селяни, і залізничники. Справа в тому, що залізнична станція Бершадь розміщена на території села Флорино.

Одним із засновників і керівників народного театру був житель села Еммануїл Драганенко. До речі, свого часу він був регентом у хорі самого Миколи Леонтовича, цей досвід знадобився йому і в рідному селі. Він керував хором і музичним ансамблем при театрі.

Розміщувався театр у клубі залізничників (нині тут на вулиці Колгоспній – триквартирний житловий будинок) напроти водонапірної башти.

До складу сформованого у середині 20-их років театру входило понад тридцять самодіяльних акторів. Деякі – цілими сім’ями, подружжями. Відомо, що серед них були Степан Головченко та Олена Чижевська, Василь і Параска Тертуси, Федір і Тетяна Тертуси, родина Домбровських.

Основою репертуару були спектаклі за творами українських класиків – «Шельменко-денщик», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» та інші твори Квітки-Основ’яненка, Михайла Старицького, Карпенка-Карого.

Ставили навіть досить складну для професійних акторів «Лісову пісню» Лесі Українки.

Виступи проходили у клубі залізничників та в населених пунктах району. А оскільки часи тодішні були неспокійні, то при поїздці аматорів супроводжували оперуповноважені.
У трагічні роки голодомору людям було не до видовищ, тому діяльність театру затихла. Чимало акторів-аматорів у пошуках шматка хліба опинилися далеко від рідних домівок. Зокрема, Степан Головченко та Олена Чижевсь - ка подалися на будівництво Туркестансько-Сибірської залізниці.

Із середини 30-их років театр відродився. До його складу увійшли вже й діти акторів старшого покоління.

Створилися навіть цілі династії. Так, в деяких виставах брали участь аж сім осіб із родини Чижевських. Про це навіть оголошували перед спектаклями.

Під час війни театр не діяв, а після її закінчення знову відродився, правда, вже без хору і ансамблю. Деякі актори, зокрема Валентин Чижевський, загинули на фронті. Прийшли нові люди – Григорій Савчук, Юлія Парахонич, Віра Кривоніс… Очолив театр у післявоєнні роки син Е. Драганенка – Володимир. Це був вродливий чоловік, грав на всіх музичних інструментах, гарно танцював. Закінчив він Київський інститут фізкультури, захоплювався гирьовим спортом.

Працював учителем у школі.

Помер передчасно у віці 51 рік в 1974-му.

Глядачами були жителі Бершадського і сусіднього Гайворонського району Кіровоградської області (доїхати туди було дуже легко вузькоколійною залізницею через Південний Буг). Дещо змінився репертуар. Хоч репертуар залишався різноплановим, переважала все-таки російська класика, для персонажів якої важко було підібрати костюми. Їх шили з марлі, фарбували, і всі вистави проходили, як кажуть тепер, з аншлагом. Найбільше ставили «Бедность – не порок» за Олександром Островським. Легше було з українськими творами – для таких вистав і з одягом, і з реквізитом було простіше – їх просто приносили з дому. Як правило, вистави відбувалися у суботні і недільні вечори. Серед акторів були люди різних спеціальностей, зокрема, бібліотекар Марія Антонівна Селецька, вчителька Любов Архипівна Красножон.

На жаль, сталінські репресії не обминули й акторів народного театру – Федора і Василя Тертусів.

Театр біля залізниці проіснував до середини 50-их років. Причини його занепаду були різними. Та головними стали динамічний розвиток кінематографу і зміна ідеологічних пріоритетів. Та як би там не було, діяльність народного театру внесла свій вклад в естетичне виховання населення.

Федір ШЕВЧУК, с. Флорино.


Дивіться також в розділі  Культура рідного краю
»  В 2001 г. епископ Андриан в речи "В защиту иконы" на Освященном соборе сказал: "Седьмой Вселенский Собор принял догмат об иконопочитании. В нём отмечается, что иконы, написанные красками, и из дробных камней и из других, способных к...
»  Про народний театр у селі Флорино я не раз чув від Бориса Гавриловича Гребенюка, який довгий час працював інструктором райвиконкому, і від його сина – Володимира, нині адміністратора апарату райдержадміністрації і паралельно –...
»  Так історично склалось, що нинішня Бершадь у минулому склалася із кількох населених пунктів: містечка Бершадь, сіл Бершадь. Колосіївка, Піски-Бершадь, Пилипонівка. І майже кожне із них мало свої храми. У містечку Бершаді знаходилося кілька синагог...
»  Довідник «Жарких М.І. Храми Поділля» в розширеному і доповненому вигляді завжди доступний на компакт-диску.
»  Релігійне відродження
Всі статті розділу Культура рідного краю »
Цікаві фото
6 фото   
<b>Вінниччина очима редактора. Тростянеччина</b><br />Цього разу учасники туру &ndash; редактори комунальних газет області, побували на Тростянеччині. Увагу кожного з моїх...
3 фото   
<b>Діти – на канікулах, а школа – на ремонті</b><br />Яланецька ЗОШ І-ІІІ ст. вже багато років займає лідируючі позиції серед освітніх установ району, насамперед завдяки...
18 фото   
<b>Александров Єфім Борисович</b><br />Александров (Зіцерман) Ефіміан Борисович&nbsp;народився 13 травня 1960 року в місті Підволочиськ Тернопольськой...
3 фото   
<b>Згадаймо лікаря Григорія Будкевича...</b><br />24 січня минає 115 років з дня народження заслуженого лікаря УРСР, головного лікаря Бершадської районної лікарні,...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Вовчок
Рудий Макар Сергійович (1900) 1900 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 00.03.45.

З історії Бершаді
До складу підпільних груп, кількість яких зростала, вступали все нові члени. В березні 1943 року для координації розгалуженої сітки підпілля та керівництва двома партизанськими загонами підпільний райком КП(б)У створив Раду на чолі в О. Р. Пилипчуком та партійне бюро у складі Н. Ферштендікера, К. О. Пустовойтова, Я. Ш. Таліса, О. Р. Пилипчука та Н. Т. Друзя. Через 51 комуніста бюро здійснювало... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Театр біля залізниці - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення