Відбулося відкриття оновленої дошки пошани, на яку занесено кращих працівників різних галузей району з врученням їм відповідних посвідчень.
Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. У серпні 2004 року президент Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. Раніше День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.
Державний Прапор – один з трьох офіційних державних символів, що свідчать про суверенітет держави. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
24 липня 1990 року, на флагшток перед будівлею Київської мерії був піднятий синьо-жовтий прапор, освячений у Софіївському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.
В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованіших святинь. Прапор символізував єдність земель і племен; прапор сконсолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.
З проголошенням незалежної України національні символи – гімн, прапор і герб – стали на сторожі утвердження самостійності і суверенітету держави. Прапор (прасл. – лечу, рухаюсь) – власне, прапор, стяг, корогва, значок, що виконує роль офіційного символу. В сучасному вигляді – це полотнище одного або поєднання кількох кольорів, форми й розміру з написом, прикрасою, певним зображенням. Прапори бувають державні, міжнародні, територіальні, штандарти, громадських організацій, політичних партій, військової частини, судна, спортивних клубів, родові, церковні та ін.
Про сьогочасний Державний прапор України в Конституції нашої держави мовиться лаконічно: “Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів”. Дослідникам історії України відомо, що ці два кольори - синій і жовтий - були стяговими ще за часів давньоукраїнських, часів Київської держави. В Україні-Руси існували лише князівські стяги. Вони мали переважно трикутну форму, а найбільш вживаними кольорами були червоний, білий та блакитний, рідко жовтий. Використання жовтого та блакитного кольорів на прапорах України-Руси простежується від прийняття християнства. У пізніші часи форми, кольори прапорів урізноманітнювалися, з ` являлися додаткові зображення і написи. Значний вплив на українське прапорництво мав розвиток козаччини. Запорізької Січі була червона із зображенням на лицьовому боці білого архангела Михаїла, а на зворотньому – білого грецького хреста, оточеного золотими небесними світилами.
22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. Саме таким, жовто-блакитним, був і прапор, під яким у часи УНР відбувалися масові маніфестації.
Червоний колір в державному прапорі України спостерігаємо і в Київській Русі, і в Запоріжській Січі; червоним прапором користувалися і гетьман Б.Хмельницький, і галицькі та буковинські “Січі” 1900-1914 років, і Радянська Україна.
Прапор держави. Що це? Часто-густо наша молодь не замислюється над цим. Святкова прикраса? Кольоровий стяг? Але заради цього клаптика тканини люди віддавали своє життя. Тому, що це не просто красиве барвисте полотнище. Це символ нашої боротьби за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку захищати свою Вітчизну.
Сьогодні Державний прапор постійно майорить на будинках Президії Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, інших державних та громадських організацій. Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів. Наш прапор тріпотить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро.
Скільки б чого не головорилося, а точніше поета не скажеш:
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь –
Внесіте прапор вільної Держави!
В. Крищенко «Прапор України»
