І, звичайно ж, зі своїми «Маланкою» та «Василем». І разом з ними приїхав незвичний гість, який теж долучився до щедрування – син народного депутата України Петра Порошенка Олексій (на знімку).
Найголовніша мета такого візиту – вивчення та підтримка народних традицій та обрядів на Поділлі.
Спочатку хлопці і дівчата із «Козачки» виступили із своїми поздоровленнями, а трішечки згодом до них приєднався неповторний фольклорний (і вже народний) колектив «П’ятківчанка» з унікальним автентичним співом. До речі, колектив лише три роки тому відродився. Підійшов і місцевий священик отець Дмитро, який також, як і всі, був цього дня в доброму гуморі, жартував і щиро вітав усіх, хто долучався до гурту.
… Не одну господу відвідали щедрувальники цього дня. І першим обійстям, на яке вони завітали, було подвір’я місцевої вчительки Ольги Стратієнко. А оскільки живе сім’я у центрі, то чудовий злагоджений спів було чутно далеко: Чи вдома, вдома, господар дому, Чи вдома, вдома дружина його?
Напевно ж, ті, до кого гості не встигли завітати, по-доброму позаздрили щасливчикам. До речі, все, що того дня «Козачка», «П’ятківчанка», Олексій Порошенко та інші нащедрували – передали у кінці дня церковній громаді.
Настоятель сільського храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Дмитро Никитюк був не тільки зворушений таким подарунком та гарними колядками, але й сам заспівав давню українську колядку з книжки, якій більше 100 років. Каже, що по ній вчилася ще його прабабка за часів Австро-Угорської імперії.
Всюдисущі журналісти, користуючись нагодою, не упустили можливості розпитати Олексія Порошенка про те, що для нього Різдвяні свята.
Він розповів, що родина постійно відзначає їх, а от сам він уперше бере участь у такому дійстві. І дуже добре, що молоде покоління продовжує гарні традиції. І всі колективи, які працюють над відродженням віковічних традицій, потрібно підтримувати, повертати народові його духовне надбання.
Репертуар самодіяльних артистів вражає своєю різноманітністю і продуманістю.
Від традиційних у ці дні вітань, серйозних і жартівливих побажань – до майже академічного «Щедрика» нашого безсмертного земляка Миколи Леонтовича та інших колядок і щедрівок.
Хотілося б, аби відродження давніх звичаїв і традицій відбувалося з глибоким усвідомленням їхньої суті, як це робиться у П’ятківці. До речі, учителька молодших класів Ольга Стратієнко вивчає зі своїми учнями щедрівки і колядки, відтак її вихованці знають чимало гарних творів.
Відзначення наших споконвічних свят так, як це робиться у П’ятківці, повинно сприяти духовному відродженню України.
Федір ШЕВЧУК
