З цікавістю та задоволенням відвідали в Моринцях хату, в якій народився Тарас, Керелівку (нині Шевченкове), де він зростав і формувався як особистість. Побували в Будищах – у маєтку пана Енгельгардта – там козакував малий Тарас та біля того дуба, у дуплі якого ховав свої перші малюнки.
Одна справа, коли знаєш про усе це зі шкільних підручників, інша – коли пощастило побачити власними очима та навіть доторкнутися до цих історичних пам’я - ток. Якщо всім побаченим безмежно захоплювались ми, дорослі, то про дітей, які були з нами, вже й зайве говорити.
У дні, коли не лише Україна, Росія та Казахстан, де Шевченко жив та писав свої неперевершені твори, але й прогресивне людство світу відзначатимуть 200-річний ювілей поета-революціонера, його творчий геній набуває все більшої значимості. Адже на планеті Земля нині присутній неспокій, неподолана бідність одних та неймовірна жага до збагачення інших, ворожнечі, негативи, які Тарас Григорович гнівно засуджував у своїх творах.
Дуже приємно було дізнатися, що до знаменного ювілею у нашому місті буде споруджено пам’ятник уславленому Шевченку. Тож, читаймо, осмислюймо і закликаймо інших, не лише на словах, а й на ділі впроваджувати у життя мрії, сподівання та заповіти безсмертного Кобзаря.
Юрій ЦІНЧИК, член НСЖУ, ветеран праці, м. Бершадь.
