У майстерні, які на першому поверсі, і спортивний зал – на другому, дітей не пускають давно. Останнім часом вже навіть йдеться, щоб школярів задля безпеки взагалі переселити у якесь інше приміщення.
Причин, які призвели до такого стану, переглядається декілька. І кожну спробуй заперечити. Старший кочегар і слюсар школи В.Д. Поліщук, наприклад, вважає, що однією з них є те, що над спортивним залом дуже пологий дах, а ринви будівельники приклепали прямо до покрівельної жерсті. От і не здуває вітер з неї снігу аж до весни. Навесні ж, коли він починає танути, вода потрапляє прямо у спортивний зал, і його стіни руйнуються.
Можна було б причину і усунути, але без спеціального обладнання цього тут не зробиш. А коли проводився капітальний ремонт – ніхто і не пам'ятає. От і спробуй заперечити учениці 10 класу цієї школи В. Зарічанській, що як не буде школи, село не матиме надалі ніякої перспективи.
Лідія Зарічанська – бібліотекар, одну з причин появи тріщин вбачає у ймовірному розміщенні будівлі школи на катакомбах, якими славиться це село. Їх рили у давнину, щоб урятуватися від набігів турків.
Отака сьогодні ситуація у Лісниченській школі. Непроста. Напружена. З тріщинами.
Хвилюються учителі, учні та їхні батьки, адже до 1 вересня залишилося зовсім мало днів.
Нелегке випробування для сільської влади. І для районної.
Наш кор.