Так, якщо на початку року щомісячна потреба в коштах складала 17,7 млн. грн., то після проведених перерахунків у травні виплата зросла на 2 млн. грн. і склала 19,7 млн. грн. Причому, у травні та червні ще було проведено доплату за січень-квітень. Перерахунки привели до суттєвого збільшення пенсій у 19284 пенсіонерів із загальної кількості 21684 чол.
В серпні буде проведено індексацію пенсій, починаючи з січня цього року. А це ще додаткові кошти кожному одержувачу пенсій. Ось такі суттєві кроки здійснює нинішня влада стосовно пенсійного забезпечення громадян.
За поточні шість місяців 2010 року в бюджет Пенсійного фонду району надійшло 29,9 млн. грн., що складає 103,9% до доведених показників. Це більше на 4,3 млн.
грн. проти відповідного періоду минулого року. За цей же час виплачено пенсій в сумі 115 млн. грн., в минулому році виплати пенсій склали 95 млн. грн.
Дещо зросла і заборгованість економічно активних підприємств до Фонду. Так, якщо на початок року борги складали 605 тис. грн., то на 1 серпня вже 739,6 тис. грн.
Найбільші борги мають окремі сільгосппідприємства.
Несвоєчасна сплата призводить до нарахування штрафних санкцій та пені, тобто до збитків.
Нещодавно урядом розроблено програму економічних реформ на 2010-2014 роки під назвою «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». В програмі одним із розділів є реформа системи пенсійного страхування, в якому йдеться про проблеми, мету та завдання, необхідні кроки, етапи реформи та індикатори успіху.
Стосовно проблем. Україна відстає від країн пострадянського простору з проведення пенсійних реформ і створення адекватної до ринкових умов системи соціального захисту громадян, які втратили працездатність.
З початку національної пенсійної реформи в 2004 р.
більшість проблем залишаються невирішеними: – низький розмір пенсій переважної більшості пенсіонерів і нерівні умови пенсійного забезпечення. Пенсія 55% пенсіонерів не перевищує 800 грн., а їх частка в загальній сумі видатків на виплату пенсій складає усього 38%. Разом з тим 12% пенсіонерів з порівняно високими пенсіями (понад 1500 грн.) одержують 28% від загального обсягу місячних видатків на виплату пенсій.
Тільки 3,2 тис. пенсіонерів одержують дійсно високі пенсії (понад 10000 грн.), з них третину складають особи, які мають видатні заслуги перед Батьківщиною (Герої України); – пенсійні видатки зростають випереджальними темпами порівняно з можливостями економіки щодо їх забезпечення: питома вага пенсійних видатків у ВВП в Україні одна з найвищих у світі й має тенденцію до збільшення (у 2004-2007 рр.
– 12-14 %, у 2008 р. – 15,8 % ВВП). У кризовому 2009 р.
цей показник досяг 18 % ВВП, при цьому трансферти з держбюджету склали майже 40% доходів Пенсійного фонду. Високі пенсійні зобов’язання відволікають ресурси економіки від цілей розвитку, ставлять під загрозу виконання державою своїх функцій.
В основі згаданих вище проблем є такі ключові причини: – пенсійний вік жінок на 5 років нижчий, ніж у чоловіків, що є однією з причин низького розміру їх пенсій, а також суперечить гендерній рівності з трудових і соціальних прав; – численні пенсійні пільги за професійною й соціальною ознаками ставлять під сумнів справедливість пенсійної системи й знижують стимули участі у ній; – низький рівень залучення населення до пенсійного страхування – внески сплачують тільки 3/4 зайнятих або понад половину населення працездатного віку. На 10 платників внесків припадає 9 пенсіонерів. Унаслідок високого рівня тінізації зайнятості й доходів майже третина застрахованих осіб сплачує пенсійні внески із зарплати, що не перевищує мінімальну; – недостатня диверсифікованість механізмів пенсійного забезпечення. В Україні повною мірою функціонує лише солідарний рівень пенсійного страхування, тоді як впровадження II рівня (обов’язкової накопичувальної системи) постійно відкладається, розвиток добровільного пенсійного забезпечення обмежується нерозвиненістю фондового ринку, низьким рівнем доходів і недовірою населення до фінансових інститутів.
Василь БІЛЮГА, начальник управління Пенсійного фонду України у
Бершадському районі.
