Обов’язковою умовою для виплати винагороди державному виконавцю, окрім забезпечення своєчасного виконання виконавчого документа, є також стягнення ним виконавчого збору за цим документом, витрат органу ДВС на організацію та проведення виконавчих дій (в разі понесення органами ДВС таких витрат).
В заяві державного виконавця про виплату винагороди зазначається:
- дата і номер виконавчого провадження;
- дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
- найменування органу (посадової особи) який видав виконавчий документ;
- найменування сторін виконавчого провадження;
- суть стягнення (сума);
- дата винесення постанов про відкриття та про закінчення виконавчого провадження;
- сума стягнутого виконавчого збору, витрат органу ДВС на організацію та проведення виконавчих дій, реквізити відповідних процесуальних документів;
- результати виконання рішення.
У разі, якщо виконавче провадження перебувало у складі зведеного, додатково зазначається:
- його номер;
- дата об’єднання виконавчих проваджень у зведене;
- дата приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа;
- найменування боржника;
- черговість вимог стягувачів;
- суть стягнення;
- перелік виконавчих дій та строки їх вчинення;
- сума стягнутого виконавчого збору, витрат органу ДВС на організацію та проведення виконавчих дій, реквізити відповідних процесуальних документів;
- результати виконання рішення.
У заяві державний виконавець визначає розрахунок розміру належної до виплати винагороди.
У разі, якщо виконання виконавчого документа було забезпечено виконавчою групою, заява про виплату винагороди подається керівником виконавчої групи, в якій визначається розрахунок (розподіл) цієї винагороди між усіма членами виконавчої групи. При цьому, сума винагороди по всій виконавчій групі не повинна перевищувати розміру, встановленого статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Заява державного виконавця про виплату винагороди розглядається безпосереднім керівником державного виконавця протягом п’яти робочих днів з моменту її отримання та, у разі наявності відповідних підстав, підписується ним і затверджується печаткою із зазначенням дати затвердження.
В ході розгляду заяви державного виконавця перевіряється своєчасність виконання виконавчого провадження, достовірність викладених у заяві відомостей.
Заява державного виконавця про виплату винагороди передається на погодження до відповідного Регіонального органу ДВС або директору Департаменту ДВС у 3-денний термін з дня її затвердження.
Погодження заяви державного виконавця про виплату винагороди здійснює начальник Регіонального органу ДВС або, відповідно, директор Департаменту державної виконавчої служби протягом п’яти робочих днів з моменту отримання документів, про що робиться відповідна відмітка у лівому нижньому куті заяви із зазначенням посади, ПІБ посадової особи та дати погодження.
У вказаний термін відповідна посадова особа приймає рішення щодо погодження заяви про виплату винагороди державному виконавцю або відмову у виплаті винагороди.
При прийнятті рішення враховується обсяг бюджетних авансувань, встановлених кошторисом на відповідний рік.
У разі необхідності, посадова особа, що відповідно до положень статей 84,85,86 Закону України «Про виконавче провадження» має таке право, може витребувати виконавче провадження, здійснити перевірку його здійснення, наявності підстав для виплати винагороди та відповідності доданого розрахунку розміру винагороди державному виконавцю. В цьому разі, термін розгляду посадовою особою заяви державного виконавця про виплату винагороди продовжується до моменту закінчення перевірки матеріалів виконавчого провадження відповідно до положень статей 84,85,86 Закону України «Про виконавче провадження».
При достатності і обґрунтованості підстав для виплати державному виконавцю винагороди посадові особи зобов’язані затвердити та погодити цю заяву.
Затверджена та погоджена в установленому порядку заява про виплату винагороди державному виконавцю у 3-денний термін з дня її погодження передається начальнику Головного управління юстиції або Міністру юстиції України для прийняття рішення щодо виплати винагороди.
Оформлена належним чином, затверджена та погоджена заява про виплату винагороди державному виконавцю є підставою для видачі відповідного наказу.
У разі прийняття рішення про відмову у виплаті винагороди державному виконавцю, обов’язково зазначаються причини відмови. Державний виконавець має право оскаржити таку відмову до суду у 10-денний строк з моменту ознайомлення його з цією відмовою.
«У разі, якщо у строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання рішення боржником було сплачено лише частину боргу або вже після закінчення зазначеного строку останнім було сплачено частину боргу, а решта заборгованості була у примусовому порядку стягнута державним виконавцем, останній вправі одержати винагороду за таким виконавчим документом у розмірі, визначеному статтею 46 Закону та цим пунктом».
«Виплата винагороди здійснюється фінансовими службами відповідного Головного управління юстиції (Міністерства юстиції України) на підставі наказу керівника в межах бюджетних авансувань, встановлених кошторисами на відповідний рік, в дні виплати заробітної плати».
