На даний час в Україні ще продовжує діяти КПК радянського періоду, прийнятий в 1960 році. Європейський союз критикує за ряд його норм, називаючи їх надмірно суворими і такими, що обмежують свободи громадян.
Новим Кримінально-процесуальним кодексом України внесені зміни до низки законодавчих актів.
Згідно з Кодексом, «зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження».
Порушення загальних засад кримінального процесу є безумовною підставою для визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дії незаконними, а отриманої інформації – такою, що не має доказового значення.
Кодекс передбачає, що «кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».
Згідно із Кодексом, «закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу». Крім того, документом: ліквідовується можливість повернення справи на додаткове розслідування; скасовується інститут порушення кримінальної справи; терміни проведення слідства обмежуються 6 або 12 місяцями в залежності від тяжкості злочину; запроваджується такий запобіжний захід як домашній арешт; всі процесуальні (оперативнорозшукові та слідчі) дії зможуть проводитися тільки після початку кримінального провадження у справі; виключно за рішенням слідчого судді обирається запобіжний захід і продовжується його термін тощо; вводиться можливість угоди з правосуддям – між обвинуваченням і захистом, а також потерпілою стороною. Захисниками в кримінальному процесі зможуть бути тільки ліцензовані адвокати.
Для усунення тиску на суд КПК передбачено, що прокурор буде направляти до суду не кримінальну справу, а реєстр матеріалів кримінального провадження. Обвинува чений і його захисник також матимуть право подавати до суду свої матеріали. Суд буде робити свої висновки виключно на тих свідченнях, які він отримав від сторін кримінального провадження, або які були надані слідчому судді в судовому засіданні під час досудового розслідування.
Виключно за рішенням слідчого судді здійснюватиметься: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов’я - зків; відсторонення від посади тощо.
Документом встановлюється застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як виняток.
Для його застосування сторона обвинувачення повинна довести у суді, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного.
Кодексом суттєво розширено кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Провадження по цій категорії може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому, передбачено досить широке коло складів злочинів щодо яких застосовується приватне обвинувачення.
Таким чином, головним принципом нового КПК є забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні та надання сторонам рівних прав щодо подання до суду доказів.
Отже, прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України сприятиме посиленню гарантій захисту прав і свобод громадян.
Валентина СИТНИК, помічник судді Бершадського районного суду.
