Предметом договору можуть бути рухоме та нерухоме майно (колекція картин, квартира, будинок, земельна ділянка).
Набувач повинен вчинити розпорядження відчужувача у точній відповідності до волі відчужувача. Тому вказані розпорядження мають бути чіткими і точними, щоб виключити можливість подвійного тлумачення волі відчужувача. Наприклад: виплачувати відчужувачу певну грошову суму одноразово або частинами, а також відчужувач може покласти на набувача виконання обов’язку: надавати матеріальне відшкодування онукові до досягнення ним повноліття.
Однак не можна у такому договорі обмежувати особисті права набувача: вибір подружжя чи місця проживання та ін.
Подружжя має право укласти спадковий договір щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності (спільно куплене чи збудоване, наприклад).
Спадковим договором подружжя може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.
Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного в спадковому договорі, є нікчемним (тобто недійсним).
Як забезпечити виконання спадкового договору? На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус накладає заборону відчуження у встановленому порядку. У разі смерті відчужувача на підставі свідоцтва органу цивільного стану про смерть нотаріус знімає заборону відчуження.
Відмінність спадкового договору від договору довічного утримання: при укладенні договору довічного утримання право власності у набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору і його реєстрації (до смерті відчужувача); а при укладенні спадкового договору право власності у набувача виникає після смерті відчужувача.
Марія КАСЄВИЧ, державний нотаріус.
