Польський досвід – Бершадцям

Наскільки ефективна така модель? Які реальні можливості територіальної громади – первинного суб’єкта, основного носія функцій і повноважень місцевої самоврядності? Про це мову вела координатор зв’язків з територіальними громадами вінницького обласного осередку Міжнародної громадської організації «УкраїнаПольща-Німеччина» О.В. Сулима.
Цікаво, а чим відрізняється польське законодавство про місцеве самоврядування від українського? В чому полягає секрет, що наш сусід – Польща – добре і успішно розвивається? Учасники семінару з інтересом слухали розповідь голови вінницького обласного осередку Міжнародної громадської організації «УкраїнаПольща-Німеччина» О.В. Гаврилова про структуру державної влади Республіки Польщі, розподіл повноважень та обов’язків органів виконавчої влади і місцевого самоврядування всіх рівнів, а також про бюджетну та податкову політику сусідньої держави.
У Польщі, яка вже п’ять років є членом Євросоюзу, теж три рівні місцевого самоврядування – ґміна, повіт, воєводство. Однак у них на першому місці стоїть ґміна (найнижчий рівень самоврядності), яка є базисом для розвитку держави. Саме ґміна має найширше коло повноважень, а заодно і фінансових ресурсів.
Достатньо сказати, що на рівні ґміни залишаються 39,34% податків з прибутків фізичних осіб та 6,7% – з юридичних.
Варто зазначити: Бершадщина – один із тих районів, які найактивніше співпрацюють з польськими побратимами, причому, в двох різних воєводствах – Сьвєнтокшиському і Великопольському.
Представники райдержадміністрації, районної ради, міський та окремі сільські голови, освітяни у складі делегацій брали участь в поїздках до Польщі, де вивчали досвід місцевого самоврядування, європейських традицій демократії.
Перше село, яке вийшло на співпрацю з поляками (ґміна Моравіца Сьвєнтокшиського воєводства), – Баланівка, звідки родом голова Міжнародної громадської організації «Україна-Польща-Німеч - чина» С.П. Татусяк. Добре співпрацюють з польськими побратимами Джулинська, Флоринська, Красносільська територіальні громади. Сергій Пилипович, за словами О.В. Гаврилова, взагалі вважає, що на Бершадщині кожне село повинно мати польського партнера, через якого співпрацюватиме з Євросоюзом.
– Це наше завдання на перспективу, – поділився Олексій Валерійович. – До речі, через побратимів ми розвиваємо й інші відносини – обмінюємося поїздками дітей, молоді, проводимо культурні і спортивні заходи, а також співпрацюємо в економічному та екологічному напрямках. На Вінниччині є конкретні приклади, коли завдяки цьому реалізовувалися певні економічні проекти, які приносять користь всій нашій громаді.
Ключова тема розмови на семінарі – як можна користатися такою співпрацею на благо конкретної громади, як залучати кошти не українських, а європейських, міжнародних структур для її розвитку.
Безперечно, ознайомлення міського, сільських голів, секретарів рад з досвідом функціонування самоуправних територіальних громад Польщі зарядило їх оптимізмом і обов’язково позитивно відіб’ється на розвитку нашого місцевого самоврядування, адже всі ми прагнемо до нових, кращих стандартів життя.
Після розгляду «польсь кого» блоку питань порядку денного учасники семінару обговорили й інші проблеми сьогодення. Зокрема, заступник начальника районного управління юстиції – начальник відділу реєстрації актів цивільного стану Л.Я. Шевчук довела до присутніх вимоги керівних документів Міністерства юстиції України та обласного управління юстиції з питань законодавства про шлюб та сімейні відносини, начальник управління статистики Л.О. Кушпела наголошувала на необхідності впровадження автоматизованої системи інформації в сільських радах. Про організацію підготовки та відзначення в районі 64-ої річниці Великої Перемоги над фашистськими загарбниками інформував голова районної ради ветеранів війни та праці В.М. Крамар.
Голова районної ради М.Г.
Бурлака і перший заступник голови райдержадміністрації В.Д. Максимчук підбили підсумки семінару і визначили завдання на найближчу перспективу.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.