Правовий режим державної та комунальної власності на відповідні природні ресурси визначається законом.
Кожен має право користуватися природними ресурсами, що є об’єктами права державної та комунальної власності, у порядку, встановленому законом.
Стаття 16 Власність зобов’язує. Використання власності не повинно завдавати шкоди правам, свободам і гідності людини, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.
Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 17 Держава сприяє утвердженню та розвитку громадянського суспільства.
Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної, ідеологічної та культурної багатоманітності.
Жодна ідеологія не може бути визнана державою як обов’язкова.
Цензура заборонена.
Держава сприяє розвитку діалогу між соціальними партнерами.
Стаття 18 Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією України.
Насильство не може бути засобом обстоювання політичних інтересів.
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Діяльність політичних партій в Україні грунтується на вільній конкуренції, повазі до демократичних цінностей.
В Україні визнається право на опозиційну діяльність.
Стаття 19 Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.
Стаття 20 Оборона України, захист її суверенітету, цілісності і недоторканності території держави покладаються на Збройні Сили України.
Збройні Сили України та інші створені відповідно до закону військові формування не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою захоплення влади і повалення конституційного ладу.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Стаття 21 Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства згідно із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Україна самостійно вирішує питання про вступ чи приєднання до міжнародних організацій, політичних та економічних міждержавних об‘єднань і вільний вихід із них.
Стаття 22 Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Державний Герб України – Тризуб золотої барви на синьому щиті.
Державний Гімн України – національний гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля» на музику Михайла Вербицького зі словами Павла Чубинського в редакції, визначеній законом.
Духовний Гімн України – гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» на музику Миколи Лисенка зі словами Олександра Кониського в редакції, визначеній законом.
Порядок використання державних символів України встановлюється законом.
Стаття 23 Грошовою одиницею України є гривня.
Розділ II ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Стаття 24 Усі люди від народження є вільними і рівними у своїй гідності та правах.
Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 25 Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті законів, інших нормативно-правових актів не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина.
Захист прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 26 Кожен має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Стаття 27 Громадяни мають рівні конституційні права і свободи.
Усі є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, місця народження, за мовними або іншими ознаками.
Жінці і чоловіку гарантуються рівні можливості для реалізації своїх прав і свобод.
Стаття 28 Кожен має невід’ємне право на життя.
Обов’язок держави – охороняти і захищати життя людини.
Ніхто не може бути засуджений до смертної кари або страчений.
Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.
Стаття 29 Кожен має право на повагу до його людської гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Стаття 30 Кожен має право на сім’ю та повагу до сімейного життя.
Шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.
Батьки зобов’язані утримувати і виховувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 31 Діти рівні у своїх правах і свободах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Насильство над дитиною та її експлуатація, втягування у діяльність, шкідливу для моральності та нормального розвитку дитини, забороняються.
Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.
Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.
Стаття 32 Держава створює умови для ефективного здійснення права осіб з обмеженими фізичними можливостями на самостійність, соціальну інтеграцію та повноцінну участь у суспільному житті.
Стаття 33 Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією України, міжнародними договорами України та законами.
Іноземцям та особам без громадянства може бути надано статус біженця або притулок у порядку, встановленому законом.
Стаття 34 Кожна людина має право на особисту свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
