Директор коопзаготпрому, якому належить продовольчий ринок, Л.Я. Вєтров та його заступник Л.Г. Гуцол розповідають, що у його розпорядженні два павільйони у центрі міста і 0,45 гектара території навколо них. Ось тут і виникає вже перше запитання: а чи не занадто замало її для такого міста, як Бершадь, щоб можна було організувати торгівлю так, як того вимагають стандарти?
У Калинівському районі, наприклад, куди бершадчани їздять по досвід, вона щонайменше у два рази більша.
Чи може не є проблемою під’їзні шляхи до цього ринку. Вулиця Набережна з іншого його боку вже аж надто непідготовлена для заїзду стількох машин, скільки заїжджають на нього у базарні дні. От і виникають постійно проблеми з в’їздом сюди і виїздом з боку центральної вулиці.
Будь-хто з читачів може зробити зауваження, що якби на ньому не було промислової групи товарів, які займають чимало місця, міг би набути він зовсім іншого вигляду. Насправді ж, більшості, мабуть, невідомо, що цей ринок, згідно його статусу – змішаний і на ньому передбачена торгівля як продовольчими, так і промисловими товарами. А щоб спровадити з його території промислову групу товарів, знову ж таки необхідно створити для цього умови десь в іншому місці.
Не менш цікавим є те, що на балансі цього ринку є ветлабораторія. Торік за власні кошти закупили для неї навіть деяке обладнання. Без перевірки у ній продукції ніхто не має права допускати торгівлю нею. Насправді ж виходить, що не лабораторія підзвітна ринкові, а ринок лабораторії, хоч працюють ніби в одному руслі.
З обслуговуючого персоналу на цьому ринку – три контролери, стільки ж у складі адмінапарату, по двоє прибирають і охороняють його. Є трактор, яким вивозять сміття.
Крім того, що тут надаються послуги населенню із збутом продукції, коопзаготпром займається ще й заготівлями макулатури, склобою, шкурок – з пропозиціями варто звертатися в адміністрацію ринку. Заготовляють також металолом і навіть можуть виділити для його доставки транспорт.
Причому, працюють щоденно, крім понеділка, коли санітарний день.
Щоб створити хоч якийсь мінімум зручностей для продавців і покупців, вже на друге півріччя заплановано реконструкцію цього ринку.
На вході до нього мають встановити типові торговельні будиночки, які повинні гарно вписатися у загальний вигляд міста. Причому, зробити це планується за власні обігові кошти. Хоч он якою непростою була зима з численними святковими днями, коли ринок не працював, у першому кварталі все ж вийшли хоч і з незначними, а все-таки прибутками.
Щодо двомісячника по благоустрою територій, то специфіка роботи ринку така, що прибиранням її тут доводиться займатися щодня впродовж року і навіть є зрушення у цьому плані на краще. Коли готувався цей матеріал, здійснювалися підготовчі роботи до відкриття майданчика для миття овочів і фруктів. Як вихід із ситуації змушені були обладнати два мобільних туалети. Помітні зрушення і у боротьбі з бродячими собаками та котами, з якими тут вже важко було розминутися раніше.
У перспективі взагалі ставлять за мету перетворити цей ринок на постійно діючий торговельний комплекс, який буде функціонувати щодня і у повному обсязі.
Але це стане можливим тільки тоді, як відкриються більш сприятливі фінансові можливості, а ще, коли промислову групу товарів приберуть з вулиць міста.
До повного порядку на ньому, звичайно, ще далеко, але до його наведення залучаються санепідстанція, ветеринарна служба, міліція, представники міської влади, які всі в однаковій мірі з адміністрацією ринку відповідальні за його нормальне функціонування та належний санітарний стан.
Багатьом може бути незрозумілим, чому у павільйонах завжди є вільні торговельні місця, в той час як на вулиці тиснява. Справа в тому, що один з них вважається м’ясним, інший – молочним. А згідно з правилами торгівлі торгувати молоком і м’ясом в одному з них, щоб інший перепрофілювати, заборонено. Молокопродукти і м’ясо повинні продаватися окремо.
Під знаком запитання і заповненість ринку коопзаготпрому. Якщо рахувати, що основний базар тут навіть не в неділю, а в п’ятницю, всі святкові та несприятливі для торгівлі дні, то його заповненість становить в середньому 30 відсотків. А це позначається на прибутках. Чи спроможна адміністрація ринку, до якої в основному всі звертаються з претензіями щодо його роботи, без підтримки влади щось оперативно і суттєво змінити?
Адже тут хотіли б і вікна у павільйонах поміняти на пластикові, виношують чимало й інших задумів, але фінанси поки що не дозволяють це зробити. А тут ще й криза в державі, яку відчули теж. Але в адміністрації ринку сподіваються, що переміни на краще не забаряться, адже йдеться про місце реалізації продуктів харчування. У попередні роки працювати теж було не просто, але і територію обгородили, і прилавки з’явилися, завдяки чому менше стали торгувати з землі, і піднавіс.
Щодо повного дотримання вимог санітарії, то зробити належить ще чимало. Але адміністрація ринку небезпідставно нарікає і на культуру тих, хто користується його послугами – як продавців, так і покупців.
Ось тут чимало хто вже дорікне, що вже як беруть по стільки за місце, то нехай і прибирають. Куди діваються ці гроші? Адже більшості може бути невідомо, що до 30 відсотків ринкових зборів доводиться віддавати, як податок у бюджет міської ради, ще 20 відсотків з решти суми, яка залишається, сплачується як податок на додану вартість. А ще ж потрібно мати на увазі, що безперестанку зростають тарифи за спожиту електро-енергію, воду, ціна за землю.
Платити доводиться навіть за забруднення довкілля.
Тож чи справедливо всетаки звинувачувати у всіх можливих «гріхах» на продовольчому ринку одну тільки адміністрацію?
Павло КУШПЕЛА.
Наступним співрозмовником на ринкову тематику буде директор комунального ринку, який підпорядкований міській владі, М.І.ніщук.
