Інституція санітарно-епідеміологічного нагляду є однією з найсолідніших за віком контролюючих органів, адже функціонує вже майже 90 років. За цей значний та перевантажений різноманітними професійними викликами час служба вирішувала безліч питань, пов'язаних із забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя населення. Відійшли у минуле епідемії чуми, холери, тифу, туляремії, дифтерії, поліомієліту. Рідкістю стали вірусний гепатит А та дизентерія. Поточним наглядом були охоплені всі сфери життєдіяльності людини: якість і безпека продуктів харчування, водозабезпечення, умови праці і оздоровлення, умови виховання та навчання дітей, стан навколишнього середовища.
Звичайно, час не стоїть на місці, і потреба в реорганізації системи контролю, що існує на сьогодні в країні, стала необхідністю. Це розуміють і працівники санітарно-епідеміологічної служби, які давно висловлювали міркування щодо внесення змін в організаційні процеси здійснення нагляду, приведення у відповідність до сучасних вимог нормативних документів та правових актів. Проте, як і в інших галузях, не всі раціональні міркування в процесі реформування поки що враховано. Зокрема, погодьтесь, обмеження функцій санепідслужби цілою низкою нововведень (наприклад, кратність перевірок об’єктів нагляду один раз на два-три роки або необхідність попередження про перевірку за 10 днів до її проведення) – для суб’єктів господарської діяльності це, звичайно, дуже добре. Але чи є на сьогодні в нашій країні гарантованою висока культура виробництва, торгівлі, будівництва, інших видів обслуговування у всіх, що займаються підприємництвом? Чи ставлять всі вони в основу основ якість, дотримання законодавства, а не власне збагачення? Очевидно, далеко не всі, – судячи навіть з фактів, що висвітлюються ЗМІ.
Останній рік був непростим для служби. Наші обов’язки та сфери впливу були звужені, при цьому рівень відповідальності не зменшився, а за деякими напрямками навіть збільшився. «Гарячим» виявилось літо, але безпечний відпочинок та оздоровлення дітей було забезпечено. Сезон пройшов успішно, спалахів та групових випадків інфекцій вдалось уникнути.
Щодо реформування, то постановою Уряду від 14.11.2011 р. №1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади» зменшено граничну чисельність працівників територіальних органів Держсанепіднагляду. Разом з тим, нові завдання уряду передбачають роботу служби на значно вищому професійному рівні, прозору та публічну, інформаційно правильну. Контролюючі та наглядові функції будуть розмежовані. Для здійснення державного санітарного нагляду впроваджуються посади держслужбовців, об’єднані в міжрайонні сектори та Головне управління державного санепіднагляду області. Паралельно моніторинг ситуації, нагляд та лабораторний контроль здійснюватимуть міжрайонні Центри санепіднагляду. Наразі в результаті об’єднання Бершадської та Теплицької райСЕС функціонуватиме Бершадський міжрайонний Центр.
Усі розуміють: лише неупереджена санепідслужба може бути справді ефективною. А роль санітарного лікаря, епідеміолога у реалізації державної політики варто підвищити, оскільки стабільна санітарно-епідемічна ситуація є запорукою сталого економічного розвитку, національної безпеки держави.
Напередодні професійного свята хочу подякувати всім працівникам санітарно-епідеміологічної служби: і тим, хто довгі роки залишався і залишається вірним своїй професії, і молодим кадрам, які обрали цю нелегку сферу діяльності. Запевняю, разом ми подолаємо усі складнощі курсу та реформування служби.
Бажаю всім доброго здоров’я, щастя, благополуччя, миру та злагоди в родинах, сталих та беззаперечних успіхів у досягненні найбільш бажаних професійних горизонтів.
Наталія ГУБКО, головний державний санітарний лікар Бершадського району.
