Хоч сам ще середнього віку, а чужими проблемами здатний перейматися, ніби власними. І вислухає, і щось підкаже, а при потребі ще й допоможе. Настільки доброго і чуйного водія до нас ще не присилали. Іван Степанович знаходить спільну мову як з молоддю, так і з людьми старшого покоління. Якщо навіть комусь в автобусі зробиться погано – у нього знаходяться необхідні ліки. Таких, як він, на жаль, у наш час зовсім небагато.
Тож щиро дякуємо йому за все і звертаємося через газету до директора автобусного парку В.Л. Менюка, щоб залишили його на нашому маршруті на постійно.
За дорученням пасажирів Людмила КАРПЕНКО, пенсіонерка, всього 37 підписів.
