До 65-річчя Великої Перемоги: Нива життя колишнього солдата

  • Подобається0Не подобається
  • 21 Квітня 2010 р

Ветерани Великої Вітчизняної війни… На їхню долю випало стільки всяких негараздів, що вистачило б на кілька поколінь. З кожним роком і ветеранів, і солдатських вдів стає все менше і менше. Так, в нашому селі Михайлівці залишилося ще два учасники війни, два Скалецьких – Євгеній і Юхим, і живуть вони по вулиці Скалецького. Ось про одного з них і хочу розповісти читачам нашої районної газети. Євгеній Юхимович пішов на фронт, коли йому не було ще й 18 років, зразу після звільнення села від окупантів. Спочатку був довгий шлях літерним поїздом до Красноярська, а потім назад, на фронт, у Східну Прусію. Пройшов важкі бої, двічі був поранений, але залишався на полі бою, за що нагороджений медаллю «За відвагу».

З армії був звільнений по інвалідності. Про поранення, цю та інші нагороди Євгеній Юхимович скромно промовчував. Тоді був інший час – час відбудови народного господарства. Та й село почало відбудовуватися. Є.Ю. Скалецький брав безпосередню участь у цих процесах, адже він майже все життя пропрацював бригадиром будівельної бригади, виконробом, інженеромбудівельником. І якби ця посада в різні часи не називалась – обов’язки залишались одні – будівництво приміщень господарського та соціального призначення.
В першу чергу було побудовано дільничну лікарню, яка і нині функціонує, обслуговуючи населення Михайлівки та навколишніх сіл.
Сільський клуб одним із перших тоді ще в Ольгопільському районі був побудований саме в нашому селі. А вже потім, в 60-х роках, з’явилися приміщення середньої школи, будинку культури, дитячого садка та інших об’єктів. Виконувати доводилося великий обсяг робіт, адже було ще й бригадне село Романівка. Усе це забирало багато часу, але Є.Ю. Скалецький завжди встигав, пізніше купив собі «Запорожця», бо поранені ноги давали про себе знати, особливо при переміні погоди. За добросовісну працю мав подяки від місцевого і районного керівництва.
Жив Євгеній Юхимович так, як і всі жителі села того часу. Після війни невдовзі одружився на односельчанці з роду Тарахкалів.
Побудували хату, але не дав Бог діточок через хворобу дружини.
Тож згодом сім’я прийняла неординарне на той час рішення – взяли маленьку дитину за свою з дитячого будинку. Життя проходило в домашніх турботах, повсякденній роботі, а дитина тим часом виросла. Це вже була красуня Лєна, яка добре навчалась в школі, була вихована, шанувала батьків і відповідала їм взаємною повагою та любов’ю. Паралельно навчалася у Бершадській музичній школі. Згодом зустріла чорнобрового, статного, кремезного, не по роках дорослого парубка. Тож по закінченню школи батьки нареченої та нареченого зробили весілля.
В мене перед очима і сьогодні стоїть ця пара молодих закоханих у весільному вбранні. Коли, за традицією, наречений забирав наречену до себе додому, в сусіднє село, небо ніби прорвалось, на землю пішов сильний дощ, гриміло і блискало, не можна було вийти з хати на двір.
Ніби сам Господь-Бог та янголохоронець не відпускали Лєну з дому прийомних батьків. Але і в таку погоду Оленка сміливо пішла за своїм вже законним, коханим чоловіком.
Потім вони жили за межами села. Лєна закінчила два вищих навчальних заклади, чоловік – військове училище. Щороку приїздили до батьків під час відпустки, порадували дідуся і бабусю двома онучками.
Згодом померла дружина, і залишився Євгеній Юхимович один. Не склалося життя і в Оленки – чоловік залишив її, хвору, з двома діточками. Змушена була Оленка лікуватись в закритому медичному закладі. А дідусь взяв на себе нелегку, враховуючи вік, ношу – він піклується про онуків, допомагає їм, і особливо меншенькій, яка навчається в коледжі. Вона щосуботи приїздить до дідуся і вже разом наводять порядок в дідусевому господарстві.
Мені неодноразово доводиться зустрічатись з Євгенієм Юхимовичем – ні на що колишній солдат не жаліється, просить тільки в Бога здоров’я, щоб допомогти дитині закінчити навчання, як говорять, поставити на ноги, адже, крім нього, в неї немає нікого, і це при живих батькові і матері.
Ветеран цікавиться життям району, держави і сподівається, що в цьому ювілейному році Перемоги одержить давно очікуваний автомобіль, як інвалід Великої Вітчизняної війни.
Ось така людина проживає в нашому селі, яка заслуговує на повагу і шану і від односельців, і від держави – колишній артилерист, будівельник і дідусь-годувальник.
Микола РУДИК.
с. Михайлівка.


Дивіться також в розділі  Знай наших
» 16.06.2018 14 орденів знайшли своїх героїв. Днями під час чергової поїздки на Схід України до зони проведення Операції об’єднаних сил (ООС) вінницькі та бершадські волонтери доставили на фронт нагороди і гуманітарну допомогу.
» 25.03.2018 У Вінниці пройшли урочистості третього регіонального етапу національного конкурсу «Благодійна Україна», який багато років поспіль проводить Асоціація благодійників України. У рамках заходу «Благодійна Вінниччина-2017» віншували кращих в області...
» 17.03.2018 повернулися благочинний Бершадського району, протоієрей Ростислав Процанін, депутат обласної ради Володимир Зарічанський, Василь Максим’юк та волонтер Аліна Мазур.
» 08.03.2018 Найкраще про підприємство можна дізнатись через людей, які в ньому працюють. На початку весни та напередодні Міжнародного жіночого свята ми знайомимо вас із жінками Вінниччини, які залишилися на малій батьківщині будувати кар’єру та покращувати...
» 13.02.2018 За мужність і відвагу
» 13.02.2018 Від «Надбужанки» – захисникам України
» 20.01.2018 «Кинувшись на рейки, я відштовхнув Віталика, а сам уже відскочити не встиг»
» 06.01.2018 Вітаємо земляка!
» 06.01.2018 Мати - героїня
» 23.09.2017 «Масяня» після весілля знову вирушив на Схід
Всі статті розділу Знай наших »
Цікаві фото
11 фото   
<b>ГЛИНСЬКЕ</b><br />
3 фото   
<b>Графік</b><br />проведення особистого прийому громадян керівництвом районної державної адміністрації
7 фото   
<b>Полуничка</b><br />
2 фото   
<b>Чи стане цей мітинг уроком?</b><br />Якщо п’ятниця, 13-е число червня, зранку для медиків була святковою, адже у першій половині дня проводилися...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Осіївка
Чміль Іван Мефодійович (1903) 1903 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 22.10.44. Похов. Чехо-Словаччина.

З історії Бершаді
Допомога робітничих колективів прискорила відродження сільськогосподарського виробництва, сприяла підвищенню культури землеробства. Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

До 65-річчя Великої Перемоги: Нива життя колишнього солдата - Бершадщина - перлина поділля - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення