До Літина з Вінниці доїхали за хвилин тридцять і вже у величному триповерховому приміщенні райдержадміністрації та районної ради взяли участь в офіційній зустрічі з владою району, яку, як завжди, провела керівник управління у справах преси та інформації облдержадміністрації С.М. Василюк за активної участі голови обласної організації Національної спілки журналістів України В.М. Паламарчука.
Голова літинської райдержадміністрації В.П. Хімчук, голова районної ради В.В. Гром і Літинський селищний голова А.І. Бичок, а також редактор газети «Літинський вісник» Н.М. Мальченко, розповіли присутнім про район, його населені пункти і трудові колективи, історію і традиції, про знаних людей, здобутки і проблеми, а також про співпрацю влади і газетярів (на знімку).
На території цього району, хоч і меншого за розміром і населенням від Бершадського, розміщено більше населених пунктів – аж 62. Тут діють 8 промислових підприємств, 78 сільськогосподарських та 57 фермерських господарств. У 20 загальноосвітніх школах І-ІІІ ст., 8 – І-ІІ ст. і 2 навчально-виховних комплексах навчаються 4705 учнів. Працюють 16 дошкільних навчальних закладів.
Серед відомих культурних комплексів району – краєзнавчий музей імені Устима Кармелюка в Літині та музей письменника М.П. Стельмаха у селі Дяківці.
В ході перебування на Літинщині редакторам було запропоновано цікаву програму – від участі в мітингу до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до відвідання об’єктів соціальної та виробничої сфери.
Відверто кажучи, в знайомстві з центральною районною лікарнею не вбачав чогось особливого, тим більше, що в Бершадській ЦРЛ скільки завгодно новизни і діянь, які вже знайшли гарний відгук у газетярів та людей в цілому. І все ж побачене в Літинській ЦРЛ, розповідь її головного лікаря С.У. Кобеля (на знімку), вразили тут зробленим – за короткий час було капітально відремонтовано терапевтичне, хірургічне, гінекологічне та приймальне відділення, малу і велику операційні, реанімаційні та маніпуляційні палати, санпропускники. На все це було залучено більше 2 млн. гривень бюджетних та спонсорських коштів, а роботи, особливо з благоустрою, велися методом «народної толоки», де медпрацівники грали головну роль.
Вразили присутніх і відвідини Літинського молокозаводу, де головою правління наш земляк А.Г. Юров. Це підприємство після приходу нового інвестора перебудовано повністю – нині воно переробляє 240-300 тонн молока за добу, тут працюють 480 працівників. Анатолій Григорович розповів (на знімку), що продукція заводу постачається в усі регіони нашої країни, а також в Росію, Казахстан, Польщу і навіть у Японію. Серед 50 найменувань – тверді, а також плавлені та пастоподібні сири, цільномолочна продукція, сухе знежирене молоко та інше. Найсучасніші технології дозволяють максимально зберегти корисні властивості молока.
Серед «родзинок» побаченого тут – щойно завершене спорудження сучасних імпортних очисних споруд, на що витрачено понад 8 млн. гривень. Це одне з перших на Україні запровадження такої новітньої технології очистки стоків молокопереробного підприємства.
Зацікавив мене, як і всіх моїх колег, молочнотоварний комплекс ПАТ «Племзавод «Літинський». Для відвідування ферм нам ще при вході видали поліетиленові бахіли – санітарно-епідеміологічні норми тут витримуються сповна. На його реконструкцію і будівництво за два роки використано майже 100 млн.
грн. і заплановано на виході утримання 2,5 тис. корів. Нині тут 470 корів, всього до тисячі голів ВРХ, працює 36 чоловік, молоко збирається і передається по закритій системі. Характерно, що використовують тут не імпортні, а брацлавські доїльні установки.
Голова правління цього сільгосппідприємства О.П. Олексюк розповів, що вони займаються тільки тваринництвом, а продукцію рослинництва для утримання тварин закупляють у сусідів. Це вигідніше. До речі, все молоко звідси відправляється для подальшої переробки на Бершадський молокозавод (?).
Запам’ятався і оригінальний типовий ангар, де утримують в клітках на повітрі маленьких телят, застосовуючи оригінальне їх випоювання (на знімку). Молочне вигодовування триває тільки 45 днів, а далі – спеціально розроблені раціони.
В числі новостворених сучасних підприємств на Літинщині і ТОВ ВП «Маріо», яке виробляє водяні й електричні рушникосушарки з італійських нержавіючих труб різного діаметру (на знімку).
Вони також експортуються і за кордон – в Росію, Молдову, Польщу, Швецію, Прибалтійські країни. Це підприємство не лише створило нові робочі місця й відраховує значні суми до бюджету, але й опікується дітьми-сиротами, малозабезпеченими сім’ями.
Побували ми того дня і в Літинському спорткомплексі, де працює дитячо-юнацька спортивна школа, в якій займаються 424 учні. Вразили тут не лише чудовий спортзал і робота багатьох секцій, а, насамперед, плавальний басейн. Ніколи не думав, що у Літині він є, адже в Бершаді про це ще навіть не говорять.
Причому, Літинський басейн три роки тому, після його тимчасової консервації, районній владі і спонсорам вдалося відновити, і нині він працює не лише для дітей за мізерну плату, але й для дорослих.
Взагалі-то відвідини Літинщини запам’яталися, насамперед, процесами відновлення багатьох галузей виробництва, поступовим розвитком об’єктів сільського господарства, промисловості і соціальної сфери шляхом серйозного залучення інвесторів та спонсорів.
Павло БАЙДАЛЮК
