На обкладинці зазначено, що це друга книга із двотомника.
А коли ж вийшла перша? Для того, щоб зразу розставити крапки над «і», у передньому слові «Від автора» Олександр Львович пише: «Так склалось у житті, що перша книга спогадів лише завершується автором, а друга вже видається. Причина цього – раптова смерть людей, які своїм життям заради інших заслужили на добрий спомин про себе. Автор хотів якнайшвидше викласти на папір ще не стерті в пам’яті спогади про них, як кажуть, по гарячих слідах. Гадаю, що вирішив правильно, оскільки в наш швидкоплинний час, характерний раптовими змінами щодо людських цінностей, свою думку слід своєчасно висловлювати, щоб не дати піти у безпам’ятство людям, які на цій грішній землі творили добро.
Книга ця про людей, з якими доля звела мене в житті та роботі, написана від щирого серця і душі».
В істинності цих слів я переконався особисто, редагуючи книгу «З ярмарку».
Люди, про яких пише Олександр Жорницький, – це знакові постаті для нашого району, харизматичні особистості. І автор пише про них з великою любов’ю, розкриваючи, як справжній письменник, особливості їхніх характерів. Це йому вдається насамперед тому, що спілкувався з цими людьми безпосередньо протягом багатьох років не тільки по роботі, а й у домашній обстановці, в побуті. Тому розповіді про цих людей читаються легко і цікаво. Адже ці люди жили в районі, працювали, переймалися його проблемами, ростили дітей. І залишили про себе гарну пам'ять.
Старше покоління добре пам’ятає директора Бершадського цукрокомбінату Володимира Сергійовича Квашу. І їх, безумовно, зацікавить розділ про нього – «Людина красить місце». Не менш цікавий розділ про головного ветлікаря шляхівського колгоспу Миколу Васильовича Мікулака «Про колегу і людину». Безперечно, неординарними людьми і керівниками були Федір Михайлович Кавун та Борис Дементійович Булка (розділи «Сільський інтелігент», «Могутній дуб»). Зацікавить читачів і розділ про становлення птахокомбінату «Бершадський», зокрема, як, чому і коли з’явився в районі Іван Іванович Андрушко, з яким пов’язані роки найвищого злету підприємства («Порохова бочка»).
Щиро вітаючи Олександра Львовича з виходом нової книги, зичимо йому творчих удач і в майбутньому. І з нетерпінням чекаємо наступних книг.
Федір ШЕВЧУК
