Я, Мірошник Лідія Василівна, народилася 2 січня 1952 року, с.Будо-Голубієвічі Народицького району Житомирської області. Опісля сім’я переїхала в м.Поліське Київської області. Неповну середню освіту здобула в с.Шкнева Поліського району Київської області.
В 1965 році поступила в Чорнобильське медичне училище, яке закінчила в 1969 році за фахом фельдшера. Після закінчення медучилища отримала направлення в Поліську районну лікарню. Працювала медсестрою неврологічно-терапевтичного відділення. З 1984 року по серпень 1987 року працювала в районній санепідемстанції помічником санітарного лікаря по гігієні дітей та підлітків. На цій посаді мене застала аварія на Чорнобильській АЕС.
Чорнобильська атомна електростанція перебувала від смт.Поліське на невеликій відстані. Половина населених пунктів нашого району знаходилась в 30-ти кілометровій зоні. З перших годин аварії приймала участь в розгортанні медичного госпіталю на базі районної лікарні. Як працівник санепідемстанції на протязі 4-6 неділь приймала участь в дозиметричному контролі рівня радіації по Поліському районі, в виселених селах району.
В перші дні евакуації населення з Чорнобильського району з м.Прип’ять приймала участь у наданні медичної допомоги евакуйованим. Під час евакуації нашого населення з 30-ти кілометрової зони надавала допомогу тяжко хворим дітям. В подальшому займалася роботою відповідно до службових обов’язків, надаючи медичну допомогу дітям та підліткам на території району.
В зв’язку з погіршенням стану свого здоров’я та дітей в серпні 1987року змушена була переїхати разом із сім’єю в м. Бершадь, на малу батьківщину свого чоловіка. З того часу і по цей час працюю фельдшером швидкої допомоги.
В 1992 році смт.Поліське (райцентр) було евакуйовано і до цього часу рахується, як мертва зона.
