За історичними даними, таких ікон написано було лише дві. Одна із них знаходилася в Бершадському монастирі, а інша – в церкві Різдва Христового у Москві.
Розповідають, що у 1918 році, під час більшовицької окупації, чудотворний образ безслідно пропав, як і безліч інших ікон, які були в монастирі. Документального підтвердження, куди і при яких обставинах була вивезена ікона, немає, відтак і будьякі напрями пошуку оригіналу втрачені.
У Спасо-Преображенському монастирі є копія безповоротно втраченого оригіналу ікони «Віднайдення загиблих». Куплена вона у м. Львові кілька років тому парафіянами та отцем Назарієм. Після освячення ікона зайняла чільне місце у храмі. Настоятель монастиря о. Назарій веде роботу з відновлення духовних, церковних традицій пов’язаних із головною святинею. Планується видання акафісту – збірки молитов, які безпосередньо звернені до цієї ікони і моляться стоячи, та пісне - співів, де прославляється Богородиця.
Чудотворний образ «Віднайдення загиблих» розміщувався під царськими воротами Спасо-Преображенського храму. Щосуботи після служби монахи спускали цю ікону, служили молебень із Благовіщенським акафістом, і у вірян була можливість приклонитися до образу.
Відмінністю цієї ікони Божої матері від усіх інших її зображень є те, що Пресвята Діва на ній із непокритою головою і розпущеним волоссям. Поруч із Богородицею зображена св. Пелагія. Монастирська ікона визнана чудотворною, оскільки біля неї за заступництвом Пресвятої Діви відбувалося багато зцілень і вирішувалися різні людські проблеми.
Тетяна БОНДАР.
