Пізніше купили нові сівалку і культиватори, кормозбиральний комбайн "Марал", за якого віддали 50 тисяч грн. Сума, на перший погляд, чимала, однак вже протягом року він повністю окупив себе. Адже, щоб зібрати найнятою технікою 150 га силосної кукурудзи, організувати сінажування із 100-гектарної площі, могло б обійтися дорожче. А ще ж треба було чимось косити зелену масу, щоб підтримувати тваринництво. Подібним чином окупила себе і придбана торік важка дискова борона Краснянського виробництва.
Зваживши усі "за" і "проти", купили торік ще й комбайн "Форшріт". У господарстві діють установка по виготовленню соєвого молока, олійня, крупорушка, макаронний цех, пекарня, млин. Люди мають роботу і заробітну плату. Навіть не просто уявити, як можна було обходитися без подібних промислів у настільки віддалених від райцентру господарствах, як наше.
Змін зазнають, що цілком закономірно, і технології на полях. Зважаючи на їх забур'яненість вже другий рік на всіх культурах застосовуємо гербіциди. Грунтові, страхові. Маємо намір проводити підживлення рідкими мінеральними добривами. Особлива увага приділялася цьогорічній посівній кампанії. Економити вологу вдавалося тільки за рахунок оперативного ведення робіт.
На сьогодні не просто визначитися, яким культурам віддати перевагу. У нас, наприклад, є 440 га озимини, 270 га соняшнику, 70 – сої, 300 – ярого ячменю, 20 – гороху, стільки ж посіємо гречки. Хоч ціни на сировину не влаштовують буряководів, цукрові буряки будемо вирощувати на такій же площі, як торік – 230 га.
Хоч на ринку тваринницької продукції ситуація останнім часом теж непередбачувана і змінюється, буває, не на користь її виробникам, галузь ми все ж зберегли. У цьому вже році поголів'я корів навіть збільшили на 47 голів, що є найкращим показником у районі. І взагалі, по всіх показниках у цій галузі йдемо з плюсами. Маємо 500 голів ВРХ, в тому числі 180 корів, більш як півтисячі свиней. В цьому ми завдячуємо професійній діяльності головного зоотехніка, депутата районної ради К.П. Дюг. Якщо робиться усе злагоджено, то навіть визначитися, хто працює найкраще важко. І все ж чи не найбільше виручали весною механізатори Петро Шебецький, Олександр Лободюк, Володимир Данішевський, Володимир Близнюк. У буряковому комплексі, зокрема, Сергій Фартушняк і Володимир Лялюк, на посіві соняшнику і внесенні гербіцидів Володимир Бончук, Сергій Пустовіт.
Якщо кадрова проблема у сільськогосподарському виробництві іноді насторожує, а пов'язана вона буває в цілому з демографічною ситуацією на селі, то у Тирлівці, в зв'язку з її газифікацією, ми вже відчули, що вона вирішується. Варто лише створити відповідні умови для проживання населення. Додому вже повернулися четверо людей, які працювали на відхідництві. Причому добрі працівники. У цьому році головним агрономом прийшов і молодий спеціаліст С.М. Богуцький.
У тваринництві кадрів не бракує теж. Найкраще зарекомендували себе доярки Наташа Шкарпета, Людмила Пустовіт, телятниця Людмила Кучер, у свинарстві – Олена Лободюк. Інколи у декого виникає навіть непорозуміння, навіщо ми утримуємо у господарстві ще й овець, коли у галузі і без них не бракує проблем. Наша ж позиція з цього приводу однозначна: ситуація з цінами рано чи пізно вирівнюватиметься. До того ж вівці у нас племінні і пускати їх під ніж шкода. Моя особиста позиція полягає ще і в тому, що прагну зберегти все, що мені у свій час довірили тирлівчани.
У наших планах надалі, поряд з виробничими, підвести природний газ до контори, до агрегату по виготовленню вітамінізованого борошна, який переобладнаємо в сушарку.
Чимало коштів доводиться витрачати і на соціальну сферу, однак економити на цьому вважаємо за гріх, тож безплатно виділяємо продукти харчування для дітей у школі та дитсадку.
Записав Павло КУШПЕЛА.
