Варто відзначити: виробництво спирту – це непроста технологія. Тільки завдяки високій професійності кожного працюючого забезпечується якість продукції. Якщо декілька років тому на підприємстві вироблявся спирт вищої очистки, то на сьогодні – вищого гатунку „Люкс", для якого знаходиться місце на ринку виробництва горілки найвищої якості. Про це засвідчує хоча б той факт, що співпрацюємо з такою відомою у світі компанією як „Nemiroff".
Аби мати уяву про конкуренцію, яку долаємо, необхідно відзначити, що потужність спиртових заводів, а їх в Україні більше 80, складає 60 млн. декалітрів у рік. Потреба ж для внутрішнього ринку у нашій державі десь майже 23 млн. декалітрів. Це для виробництва горілки, слабоалкогольних напоїв, медикаментів, парфумерії, технічних рідин, виробництва побутової хімії тощо. Тож, мабуть, навіть уявити непросто, як можна в таких умовах утриматися на ринку спирту, забезпечити стабільність виробництва.
60 відсотків підприємств спиртової галузі у нашій державі не використовують свої потужності навіть на 10 відсотків. А це означає: для того, щоб не опинитися серед таких, нам не можна зупинятися на досягнутому, а щоденно працювати над покращанням показників якості, зниженням собівартості продукції. Досягнути цього можна лише при дбайливому підході до виробництва кожного. В колективі спиртзаводу 210 працюючих, із них третина – жінки. Заробітна плата є відповідною і одна з найвищих в області, що, найперше, є результатом ефективного господарювання. Прибутки направляємо як на розширення виробництва, так і на вирішення соціальних питань працівників, пенсіонерів.
Якщо повести мову про модернізацію виробництва, то за останніх шість років на це використано більше 4-х мільйонів гривень. Враховуючи, що спрацьованість основних засобів виробництва на підприємстві перевищує 50 відсотків, тільки в цьому році направлено на його модернізацію 800 тис. грн. І це дає віддачу. Заміна чотирьох агрегатів із забезпеченням такої ж їх продуктивності сприяє економії до 1,5 тис. кіловат-годин електроенергії щодоби.
Рахувати кожну копійку заставляє і те, що таких підприємств, як наше, воно працює на мазуті, в Україні тільки шість. І коли в собівартості продукції на спиртзаводах, де є природний газ, витрати на паливо 2 грн., то у нас більше 5 грн. От і доводиться шукати шляхи, де б зекономити оті 3 грн.
На собівартості продукції, звичайно, відбивається чимало факторів. Перейшли, наприклад, на нову технологію брагоректифікації – низькотемпературну схему розварювання, і це дало можливість економити щодоби 1,5-2 тонни мазуту, одна тонна якого коштує у наш час 1500 грн. Економію дає і впровадження у виробництво кавітації мазуту, концентрованого сусла.
Треба сказати, що досягнення і впровадження нових технологій, збереження обсягів виробництва, покращання якості продукції постійно пов'язуємо з наполегливою роботою всього колективу. А ще – це праця із залученням до вирішення проблем науковців. Своїми успіхами завдячуємо і ветеранам виробництва, якими закладено надійний під нього фундамент. Навіть незважаючи на негаразди у державі, в тому числі економічні, наші люди роблять все, щоб надбане не руйнувати, щоб сьогодення стало перспективою завтрашнього дня.
Всі працюючі, пенсіонери – горді за своє підприємство, і без перебільшення треба відзначити: кожний із нас вважає за щастя вкладати частку своєї праці у його розвиток. Необхідно відзначити кращих працівників колективу. Це – апаратник перегонки та ректифікації спирту А.В. Рудь, слюсар-ремонтник М.М. Гречаник, інженер-теплотехнік М.О. Стрельба, слюсар-електрик М.І. Стеблинський, технік-хімік О.В. Казновська, інженер по транспорту С.Г. Рудь, водій А.Г. Руденко, варник цеху ККС Л.В. Головатюк. І їх перелік можна продовжувати.
Середній вік працюючих 40 років. Шість чоловік набувають відповідну освіту у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва. Належний рівень профорієнтації підростаючого покоління, високоорганізована наставницька робота є одним із основних завдань нашого виробничого життя. Головне: у колективі розуміють, що майбутнє залежить від того, як кожний працюючий буде виконувати свої обов'язки. На першому плані у нас не тільки люди, які працюють, а і ті, що на заслуженому відпочинку. Прагнемо діяти так, щоб кожна людина могла відчути тепло заводської сім'ї. Найзаповітніша ж моя мрія, аби усі отримували гідну заробітну плату. Тільки у цьому випадку матимемо моральне право конкретно аналізувати виконану роботу і отримувати певне задоволення від того, що ти сприяєш у вирішенні важливих питань, які забезпечують належне життя людям.
Користуючись нагодою, вітаю всіх працівників харчової та переробної промисловості, колег по роботі, ветеранів та пенсіонерів виробництва з професійним святом. Міцного всім здоров'я, великого щастя, сімейного благополуччя, родинного затишку, нових успіхів у праці в ім'я розквіту підприємства і держави.
Михайло Бурлака,
директор Бершадського спиртового заводу, депутат обласної ради.
