Значення теплоти згоряння дизельного палива і біодизеля майже однакові. У Європі ще у 1999 р. було вироблено мільйон тонн нового палива. У 2006-му європейці ставлять за мету збільшити його виробництво щонайменше у 6 разів. Адже тверді речовини, які виділяються при його згорянні із двигунів, на відміну від дизельного пального, не є канцерогенними. Побічний продукт гліцерин, який отримують при виробництві біодизеля, теж має широкий спектр використання. З кожного гектара ріпака у нашій місцевості, наприклад, можна отримати тонну біодизеля.
Щоб мати уяву про його якість, варто переповісти одну історію. Розповідали: коли перший раз заправляли ним КамАЗ, водія про те не попередили. Що пальне якесь не таке, він побачив аж через декілька днів по вихлопній трубі. Адже вихлоп пахнув ніби жареною картоплею. До потужності, роботи двигуна не було жодних претензій.
А ще ж не треба скидати з рахунків, що ріпак, який іде на його виробництво, крім того, що високорентабельний, є ще й хорошим фітосанітаром грунту. Враховуючи усі позитивні моменти, А.П. Новінський і тодішній директор спиртового заводу М.Г. Бурлака прийняли спільне рішення відновити у цьому році випуск біодизеля.