Внутрішньорайонне виробництво хліба забезпечує потребу населення району майже на 50%, решта завозиться з-за меж району
На продовольчому ринку середні роздрібні ціни на яловичину зросли на 10,3% (з 34 до 37,50 грн. за кг); свинину – майже на 7% (з 36,5 до 39 грн.
за 1 кг); середня вартість 1 кг сала залишилась без змін – 19 грн. Хоча в літній період м'ясо та сало можна було придбати і дешевше.
Найменше з початку року коливалась ціна на м'ясо курей. За 1 кг м'яса птиці слід віддати 18,5-19 грн. (на початок року – 17,8). На продовольчому ринку на 60 коп. знизились середні роздрібні ціни на яйця курячі, в закладах торгівлі на них ціни вищі на 80 коп.
– 1 десяток коштує 8,8 грн. Хоч знову ж таки в літній період ціна була набагато нижчою.
В закладах роздрібної торгівлі на молоко жирністю 2,5%, сметану жирністю 20% та масло вершкове ціна протягом 9 місяців підвищилась відповідно на 3,9 та 14,3 відсотка.
На даний час в місті діють фірмові магазини птахокомбінату, що в певній мірі стримує підвищення цін на м'ясо птиці. Крім того, для реалізації м'яса від товаровиробників виділені торгові місця на місцевому ринку і можуть бути надані при потребі.
Із зростанням закупівельних цін на зерно нового врожаю борошномельні підприємства почали підвищувати ціни на борошно. Звичайно, що це відзначилось і на вартості хліба. Борошномельних підприємств в районі немає.
Певні обсяги борошна виробляються на місцевих млинах, яких нараховується 11.
На ринку та в закладах торгівлі борошно завізне. Вартість його 1 кг пшеничного вищого гатунку в магазинах зросла на 50 коп. і коштує 4,30 грн., а на ринку – на 70 коп. і становить 3,50 грн.
Внутрішньорайонне виробництво хліба забезпечує потребу населення району майже на 50%, решта завозиться з-за меж району. В цілому вартість хліба пшеничного в перерахунку на 1 кг з борошна в/г підвищилась на 60 коп. до початку року, з борошна І гатунку – на 90 коп., а із суміші – на 80 коп.
Детально було досліджено формування ціни на хліб в СТ «Бершадьхліб» в зв'язку із зміною ціни продажу з 2,50 до 2,70 грн. Встановлено, що до підвищення вартості одного буханця загальновиробничі витрати в структурі витрат становили 1,34 грн., матеріальні (борошно, дріжджі, олія, сіль) – 1,25 грн. Вартість одного буханця відповідно 2,59 грн.
Із збільшенням вартості матеріальних затрат на 29 коп., зокрема за рахунок підвищення закупівельної ціни на борошно (з 2 до 3 грн.), вартість буханця становить 2,88 грн.
З наведеної інформації можна зробити висновок, що навіть після підвищення ціни на хліб його виробництво є збитковим для даного споживчого товариства.
Найбільшими спеціалізованими виробниками хліба в районі є вже згадуване СТ «Бершадьхліб» та ФОП О.В.
Авджи. Хоча вони не працюють на повну потужність саме через ввезення хліба з інших районів. Слід зазначити, що ввезення хліба хаотичне, його постачають звідусіль і досить малими партіями (зокрема із районів – Тростянця, Гайсина, Чечельника, Теплика, а також з інших областей – Одеської, Черкаської, Кіровоградської (Балти, Ананіва, Любашівки, Гайворона, Умані). Можливо, доцільніше було б сприяти повному завантаженню наших підприємств (що відзначилося б на зайнятості, зарплаті), а на обсяги хліба, які власними силами не зможемо забезпечити населення, укласти договори поставки з найбільшими постачальниками.
Середні роздрібні ціни на цукор за 1 кг знизились – на 30 відсотків (7-7,50). Заклади торгівлі менш повільно реагують на зниження ціни на цукор в порівнянні з ринком, тому в них маємо ціни +2 грн.
(з 8 до 10 грн.).
З круп рекордне підвищення цін маємо на крупу гречану (з 5,6-5,8 грн. до 13,7-15 за 1 кг). Хоч питання вартості тієї самої гречки можна було б вирішити і на рівні району. Наприклад, через продаж крупи місцевими товаровиробниками найбільшим реалізаторам продуктів харчування через бази. Вартість манної крупи залишилась на рівні початку року, а по рису є навіть певне здешевлення.
Овочі, які ми споживаємо протягом року, на превеликий жаль, майже всі завізні. Місцеві сільськогосподарські підприємства практично не займаються овочівництвом, а якщо трохи і вирощують, то для своїх внутрішніх потреб.
Крім того, виростити – то півсправи, адже вирощене необхідно ще й протягом певного часу зберігати.
Завезене та те, що вироблено в приватних господарствах, продається по 3,5 грн.
– буряк столовий (-0,5 грн.), 3,25 – морква (-2,8 грн.), 2,80 – капуста (без змін), 4,50 грн.
– картопля (без змін), 5,35 грн. – цибуля ріпчаста.
Якщо порівнювати з середньообласними цінами, то маємо нижчі ціни на цукор, м'ясо свинини, окремі овочі, хліб із суміші, яйця курячі.
На рівні середньообласних – хліб пшеничний з борошна І гатунку, м'ясо курятини, крупи рисові, сало. І дещо вищими – ціни на борошно, гречану крупу, масло, ковбасу варену І гатунку, олію рафіновану.
На завершення зазначу, що рівень цін, насамперед, формує попит і пропозиція. Тому надмірне регулювання чи адміністрування даного питання може призвести до дефіциту або зникнення взагалі того чи іншого продукту, що також не бажано.
