Fridge magnet wooden gears

У КОМОРІ ГУСТО, А В КИШЕНІ ПУСТО

  • Подобається3Не подобається
  • 28 Листопада 2008, 00:36

У цьому році вже ніхто не скаже, що був неврожай. Тому розмову з директором ПП "Відродження" М.В. Кінашом наш кореспондент розпочав з того, хто більше посприяв у тому – Бог чи самі люди.

– Іте, й інше. Але що з того, коли в коморах всього повно, а в кишені, як кажуть, пусто. Особливо, якщо порівнювати затрати на виробництво і ціни, по яких сьогодні можна реалізувати сільськогосподарську продукцію. Якщо порівнювати навіть з несприятливим минулим роком, то ефективність виробництва знизилася в три рази. Та ще й пояснюють сільгоспвиробникам, що в тому нібито винна світова фінансова криза.
А надалі спробуй зорієнтуватися, коли держава заявляє, що на складах є 52 мільйони тонн зерна. А на ріпаку, соняшнику, чимало хто через цінову політику на ці культури вже "пролетів", не отримавши запланованих прибутків. Цукрових буряків у ПП "Відродження" теж не сіяли, бо не вигідно. Можливо, на якусь чумизу чи ще на якусь екзотичну культуру треба переходити?
Щоправда, сіяти сорго у господарстві вже пропонували. Хоч теж – ніякої гарантії, що воно даватиме віддачу в наших умовах.
Озимі культури, як і в решті господарств, посіяли. І рік завершуємо без заборгованості. Середньомісячна заробітна плата за 10 місяців у нас складає 1100 гривень.
Були місяці, коли окремі механізатори отримували по 2 тисячі гривень. Але і тут є зворотний, як кажуть, бік медалі, коли хтось відіграється на сільгосптоваровиробникові.
На заробітну плату, наприклад, довелося заплатити і прибутковий податок, і у Пенсійний фонд, і ніяких при цьому скидок на кризу чи на те, що врожай не вдається реалізувати. Віддай негайно, та ще й готівкою, бо в іншому випадку можна мати проблеми.
Так, ми повинні платити, але могли б бути якісь корективи через негаразди. А які суми платимо? Маючи всього тисячу гектарів ріллі, ПП "Відродження" заплатило прибуткового податку з оплати праці 191 тисячу гривень, ще 80 тис. грн. – у Пенсійний фонд. Що вже казати про витрати на запасні частини, на які теж витратили більше 200 тисяч гривень. Дійшло до того, що шина до трактора Т-150 коштує 2,5 тис. грн. Як замінити всі чотири, то такий трактор враз стає у декілька разів дорожчим від того, яким він дістався у спадщину.
663 тисячі гривень витратили на пально-мастильні матеріали. Причому, витрату дизельного палива у господарстві доведено до 72,6 літра на гектар, що лише на 12,6 літра більше, як витрачається в Європі. На нашій застарілій техніці більше вже неможливо зекономити. Досягнутий показник витрати пального один з кращих у районі. Тож чи не пора вже якось починати впливати на тих, хто творить такі ціни на запчастини, пальне та інше?
Не можна, звичайно, сказати, що держава взагалі не допомагає сільгоспвиробникам. Але що то за допомога, оті дотації, коли їх як і дали, то познаходили борги по прибутковому податку і через кримінальні справи тут же відібрали? Кому потрібна така допомога? Тим більше, що всі знають про те, наскільки важко тепер щось продати, щоб за все розрахуватися. Те саме коїться і з засобами хімізації. Ціни на мінеральні добрива, гербіциди тепер ніби знизилися, а що коїлося з ними весною, коли потрібно було їх вносити?
Що тримає такі приватні підприємства, як "Відродження", на плаву? Як на мене, то існують вони ніби умовно.
Якщо аналізувати ситуацію 5-8 років назад, он скільки у нас було таких, як наше. На сьогодні ж у багатьох селах їх немає.
Але не самі собою вони зникли, а постаралися це зробити ті, хто на сьогодні ставить за мету укрупнити сільськогосподарське виробництво. Складається навіть враження, що такі приватні підприємства, як наше, на початковому етапі їх створення були лише своєрідним інструментом держави по розвалу колгоспів. На сьогодні ж, коли дану функцію вичерпано, дедалі більше можна чути нарікання, що це вже неефективні власники і їх потрібно замінити через укрупнення господарств. Чого доброго, саме цим і пояснюються стрибки цін на енергоносії, матеріальні ресурси – вгору, а на нашу продукцію – вниз. Так ми швидше зникнемо.
От тільки чи задумувався хто, до чого це може призвести?
Тож вихід, на мою думку, один – це нова політика держави саме в аграрному напрямку. Якщо не матимемо такої програми хоча б на 15 років, змін нам не дочекатися.
Якщо навіть прийде інвестор з грішми.
Сільгосптоваровиробники народ терплячий і творчий.
Багато чому могли б швидко дати лад, якби відчули дієву підтримку.


Дивіться також в розділі  В громадах
» 16.06.2018 У день Святого Духа (28 травня) в Березівці урочисто відзначили десятиріччя з часу освячення сільського храму Івана Богослова.
» 16.06.2018 Депутат облради Володимир Зарічанський ініціював створення пам’ятника Кобзареві у рідній Війтівці. Погруддя генія літератури та пророка нації виготовляє відомий скульптор, народний художник України, доцент кафедри скульптури Харківської державної...
» 16.06.2018 Бершадська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини цього року визнана кращою у районі серед амбулаторій ЗПСМ. Із 2016 року очолює установу мудра жінка, знавець своєї справи, лікар вищої категорії Антоніна Іванівна Колесник. У медицині...
» 16.06.2018 Відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги (НЕМД) визнано кращим відділенням Бершадської ОЛІЛ. У більшій його частині проведено ремонти, які ще тривають.
» 16.06.2018 Заради дітей
» 16.06.2018 Краще відділення
» 16.06.2018 Згуртованість, професіоналізм, колегіальність та послідовність – головні критерії діяльності медиків району
» 15.06.2018 Спиртозаводу нема, а спирт виробляється
» 15.06.2018 Переможці 15 обласного конкурсу
» 08.04.2018 Ефективне реагування на надзвичайні ситуації
Всі статті розділу В громадах »
Цікаві фото
6 фото   
<b>Вінниччина очима редактора. Тростянеччина</b><br />Цього разу учасники туру &ndash; редактори комунальних газет області, побували на Тростянеччині. Увагу кожного з моїх...
19 фото   
<b>23 серпня - День Державного Прапора</b><br />
3 фото   
<b>Ювілей школи відзначили урочисто</b><br />Минулої п’ятниці урочисто відзначили 150-річчя Дяківської школи.
3 фото   
<b>Головна проблема Ставків – безробіття</b><br />Голова райдержадміністрації Олександр Снігур з керівниками районних служб та організацій відвідав Ставчанську...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Голдашівка
Котогура Тодосій Васильович (1902) 1902 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 3.45. Похов. Угорщина.

З історії Бершаді
Колишнє містечко, в якому переважали дрібні ремісники і селяни, пригноблені нужденністю й позбавлені людських прав, перетворилося в сучасне соціалістичне місто з суцільною письменністю. Про здоров'я трудящих піклуються понад 50 лікарів, які працюють у 2 лікарнях, а також медпрацівники інших медичних закладів. Діти шкільного віку навчаються в 2 середніх школах, восьмирічці та в школі-інтернаті.... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

У КОМОРІ ГУСТО, А В КИШЕНІ ПУСТО - В господарствах і громадах, селах Бершадського району та м. Бершадь - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники