Після такого спілкування навіть був задоволений. Тим більше, що дрова є, тож тиждень-другий і без газу міг обійтися.
Але яким було моє здивування, коли вже наступного дня під мої ворота під'їхала машина з газового управління. А наскільки приємною людиною виявився слюсаргазівник (його прізвища, на жаль, я не запам'ятав).
Тож від душі хочу подякувати і йому, і керівнику управління газового господарства за виховання кадрів. Наскільки краще зажилося б нам у державі, якби всі ось так ставилися до виконання своїх обов'язків, а заодно і до нас, престарілих.
Василь ДЕРКАЧ.
с.
Кидрасівка.
