Приготував 1,5 баночки. Того дня було досить людно на базарі. Я підійшов до знайомої жінки і запитав: «Вірочко, можна я біля вас поставлю свою баночку і відлучусь ненадовго?». Не встиг відійти, як підійшла жінка, яка торгувала справа, і зі злістю, нічого не сказавши мені, турнула мою провізію. Банка перевернулась, цибулька розсипалась. Я запитав: «Що ви робите? Адже я вам зовсім не заважаю». «Я тут стою!», – зухвало відповіла вона. Мене захлиснули емоції, але я стримався. Однак, це ще був не кінець конфлікту. До нашої розмови долучилась ще одна молодиця, яка торгувала значно далі. Чи знайомі вони, не знаю, але галас влаштували добрячий.
Їхня поведінка була досить непристойною. Вони навіть не зважали на те, що я значно старший за них. Що вже казати про повагу до літніх людей?
Я пішов до поліції та написав заяву про те, що сталося.
На другий день зустрівся з дільничним, ми домовились побачитись у неділю на базарі і з’ясувати причини та прізвища винуватців конфлікту. Зранку, як і домовлялись, прийшов до Бершаді і довелось чекати майже до обіду, а поліції не було. Я знову пішов у відділок. Там мене направили назад, мовляв, дільничний чекає. Знайшовши його, ми попрямували до місця сварки. Показав жінок.
Але правоохоронець велів мені відійти та не втручатись.
Я став метрів за 10, трохи зачекав. На моє здивування, коли поліцейський повернувся, то він заявив мені: «Через те, що ви також відкидали її товар, ми і вас оштрафуємо». «Як це мене!? Я ж у цій ситуації постраждала сторона. Ви мене не лякайте і не погрожуйте!».
І тут на думку спали рядки Шевченка «…мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом…». Я теж свого часу пас вівці. У моїй коморі був баран, який старшував. Інший пастух теж у своїй кошарі мав такого ж переможця. Частенько ми їх зводили битися. Вони відходили на 15-20 м, набирали швидкість і товкли один одного. Потерпілий, покрутивши головою, відступав.
Отже, хочу сказати: поліція у цій ситуації просто звела нас, як тих баранів. А де ж справедливість, я ж не хочу наштовхуватись на бійку. А у всьому, виявляється, винна баночка цибульки...
Олександр ЧОРНОВОЛЮК, учасник війни, с. Флорино.
