Один стародавній філософ висловив стан людства словами: «Настане кінець світу, або на землю прийде Бог». Звістку про прихід Спасителя світу зберігали і несли з собою юдеї, розсіяні по всій землі після вавилонського полону.
Я не знаю, чи відчували пітьму ночі пастухи Вифлеєму, але певно знаю, що її відчувають серця багатьох наших сучасників. Безцільність життя привела до розчарування, а розчарування вбило останню надію, погасило останню зірочку розради, і в душі оселився повний морок.
Сьогодні тисячі українських матерів, сестер, дружин плачуть, як Марія – сестра Лазаря, втративши найдорожчих.
Страх і непевність паралізував життя багатьох співвітчизників. Байдужість – найважча хвороба нашого часу.
Можливо, ніч байдужості покрила і твоє життя? Як багато душ пригнічені тягарем життя!
Темряву ночі осяяло світло Різдва: «Ось Янгол Господній з’явився їм, і слава Господня осяяла їх» (Лук.2:9).
Прислухаємося до небесного проповідника. Він вітає пастухів з найбільшим Днем народження – народженням Спасителя. Це перша євангелізація. Мова його дуже коротка, але кожне слово, мов промінь, що проникає в душу. Якби я тільки міг з цією звісткою облетіти весь світ, заглянути в усі хати, присісти до ліжка кожного хворого, пробратися за важкі двері тюремних камер і всім змученим та сумуючим повторити світлу проповідь ангела!
Я не забуду палати воєнного госпіталю, змучені болем обличчя, покалічені душі і долі… Згадую армійські палатки, мужні обличчя і сльози, що тихо котяться по чоловічих щоках, сльози, викликані звісткою про Божу Любов.
Мне знову тягне туди, де ніч, темна і непроглядна донецька ніч. І де так багато людей потребують світла Різдвяної зірки.
«Народився Спаситель!» Хіба це не Добра Новина в темряві твоєї «ночі»? Народився для того, щоб «зцілити скрушених серцем, відпустити пригноблених на волю». Тепер уже не Янгол розганяє темряву ночі, а Сам Спаситель, Господь Ісус. Це Він проситься у твоє життя, щоб наповнити змістом, стукає до твоєї душі, щоб лікувати її рани. Він проганяє темряву!
Янгол сказав: «Не бійтеся», бо час страху пройшов і настали дні надії і радості. «Не бійтеся». Ці слова були сказані не тільки наляканим пастушкам, вони були призначені для тебе і для мене, для тих, хто на війні і для тих, хто чекає. «Не бійтеся», не стійте більше далеко від Нього! Слово стало плоттю, Бог спустився, щоб бути серед людей, щоб більше не було прірви між Богом і людиною.
Так, Він шукає тебе. Твій смуток і страх не дає Йому спокою. Це твоя біда, твій сум привели Його в бідні ясла Вифлеєму.
Може, ти запитаєш: «Що мені робити?» Пастухи пішли до Того, про Кого сповістив їм Янгол. Піди, друже, і ти до Того, про Кого так багато чув. Піди подумки до Вифлеєму, там народився твій Спаситель. Подивись у ясла, і вже тут осяє тебе світлий промінь любові Божої. Але не зупиняйся, іди далі. Піднімись на Голгофу, згадай Воскресіння, подумай про Євхаристію – святе Причастя, де той самий Ісус чекає тебе і світло Божої любові ще більше проникне в твоє серце.
Він живий, щоб сьогодні допомогти тобі! Народився, помер, воскрес, і ожив на віки віків! – Ось пісня, яку тепер оспівує ангельський хор.
О, так хочеться припасти до ніг Його і сказати: «Народжений невідомим, прийди в серця, що не пізнали Тебе; народись в серцях, які забули Тебе; явись серцям, що відреклися Тебе; воскресни в серцях, що засумнівалися в Тобі; живи в серцях, вірних тобі!».
Не бійся, брате і сестро, прийди до Ісуса і Він народиться в твоїй душі. І тоді для тебе настане нове, світле життя!
За поданням членів ради церков та релігійних організацій при райдержадміністрації о. Михайло БУДНИК.
