У 1941 році їй присвоєно звання "Почесний залізничник". За всю історію Гомельського депо вона так і залишилася єдиною жінкою-машиністом паровоза.
А під час Великої Вітчизняної її призначили старшим машиністом колони паровозів особливого призначення резерву наркомату шляхів сполучення на Сталінградському напрямку. Водила потяги із зброєю і боєприпасами до лінії фронту. Не раз потрапляла під бомби та артобстріли. Але завжди доставляла вантажі до місця призначення. Виявляла при цьому неабияку мужність. У числі перших трьох залізничниць Радянського Союзу ще 65 років тому, у 1943-му, була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. Вона – також перша уродженка Бершадського району і одна з перших подолян, якій присвоєно це високе звання.
Після війни Олена Миронівна закінчила Московський інститут залізничного транспорту, працювала старшим інженером в головному управлінні локомотивного господарства Міністерства шляхів сполучення Російської Федерації. Вийшовши на пенсію, стала активним членом Центральної ради ветеранів війни і праці залізничного транспорту.
Минулого року наша землячка відзначила свій солідний ювілей. З цієї нагоди спільною постановою Білоруської залізниці та профспілки залізничників і транспортних будівельників за виявлені мужність і героїзм у роки війни, а також великий вклад у розвиток локомотивного господарства у післявоєнні роки, дизель-поїзд ДР1Б-50, приписаний до Гомельського депо, одержав ім'я "Олена Чухнюк". Нині він курсує по маршруту "Гомель – Могилів".
У Білорусі традиція присвоювати імена залізничників поїздам започаткована на початку 70-их років. Дизель "Олена Чухнюк" став двадцять другим таким поїздом.
Федір ШЕВЧУК.
