Українська державна політика все більше віддаляє Україну від європейської демократії, їхнього рівня розвитку економіки, культури та рівня життя. Причина - меншовартісний, радянський колоніальний менталітет влади, яку не було замінено після проголошення де
1968-73 - навчання в Запорізькому машинобудівному Інституті.
З 1973 - науковий працівник та аспірант київського Інституту електрозварювання ім.Патона АН України.
1986 - захистив кандидатську дисертацію на тему "Плазмова обробка металів"
1987 - 1-ше місце на чемпіонаті України з альпінізму
1988, серпень - підкорив Пік Леніна (7 139 м)
1988 - іменем Костенка названо маршрут 6-ї (найвищої) категорії складності на вершину Ак-Су (Паміро-Алай)
1988, грудень - учасник рятувальних робіт у м. Спітак під час землетрусу у Вірменії в складі міжнародного рятувального загону
1982-1989 - голова Республіканської ради по спелеотуризму.
1989 - один із засновників Народного Руху України.
1990, 94, 98 та 2002 обирався депутатом Верховної Ради;1990 та 94 - за одним і тим же округом .22 у м.Києві. 1994 переміг бізнесмена Семена Юфу, який одразу після виборів емігрував до Ізраїлю.
1990 - заступник голови тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування причин Чорнобильської аварії. В результаті розкриття секретних архівів вперше було з'ясовано: реактор вибухнув внаслідок конструктивних недоліків ("здатність до самовибухання"), а не помилок персоналу. Це були перші кроки "гласності" в УРСР.
1990-94 - член демократичного депутатського об'єднання у ВР "Народна Рада".
1991 - член тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування дій посадових осіб під час ГКЧП.
1991-92 - голова Київської крайової організації НРУ.
1991-93 - керівник спеціальної депутатської групи для підготовки до ратифікації договору "СТАРТ-1" (ядерна зброя колишнього СРСР). Голосував проти ядерного роззброєння України.
1992 - ініціатор розробки та один з авторів першої української Концепції національної безпеки. Голосував проти ядерного роззброєння України.
1992 - очолював українську урядову делегацію на переговорах з Росією щодо ядерного роззброєння. Займав жорстку позицію, завдяки якій ядерна зброя, що знаходилася на території України, була визнана власністю України. Не погоджувався на невигідні для України умови вивезення зброї в Росію. Був замінений іншим урядовцем, який швидко підписав принизливі для України угоди.
1992-95 - міністр охорони довкілля. Здійснив масштабну екологічну реформу (вперше введено плату підприємств за використання природних ресурсів, які до того використовувалися безплатно, і посилено санкції за забруднення довкілля). Удвічі збільшив території заповідників. Створив в Україні систему техногенної безпеки. За час перебування Костенка на посту міністра практично всі природоохоронні програми фінансувалися за рахунок міжнародних коштів. Коли Костенко прийшов у Міністерство, західна допомога ледь сягала 60 тис. дол. на рік. Коли йшов - близько 2 млн. дол. на рік на безвідплатній основі, а сумарна безвідплатна допомога за цей період перетнула позначку 50 мільйонів доларів; вони були надані для здійснення природоохоронних програм та створення системи ядерної безпеки.
1994, червень - учасник "Конституційної ночі".
1995, квітень - враховуючи загрозливий стан "саркофага" (під ним залишилося майже 200 т ядерного палива та тисячі тонн радіоактивних відходів, які загрожували виникненням ланцюгової реакції; оболонка "саркофагу" мала до 1000 м2 щілин), ініціював переговорний процес із "великою сімкою".
1995, грудень - від імені Уряду України підписав Меморандум порозуміння між Україною та "великою сімкою" щодо закриття ЧАЕС, у результаті Україні отримала на безвідплатній основі більше $1млрд. на роботи всередині "саркофагу".
1995-98 - міністр екології та ядерної безпеки. Створив вперше в Україні сучасну систему ядерної безпеки завдяки технічній та фінансовій допомозі Заходу.
1997 - очолював українську урядову делегацію на Конференції щодо глобальних змін клімату (Кіото, Японія)
1998 - обраний заступником голови НРУ
1998, березень - обраний народним депутатом України, . 5 у списку НРУ
1998, травень - спільний кандидат від національно-демократичних сил на посаду голови парламенту (до обрання не вистачило 14 голосів). У промові під час балотування на посаду голови ВР висловив позицію фракції: для ефективної співпраці парламенту та уряду необхідно сформувати в парламенті відповідальну більшість, яка законодавчо підтримуватиме діяльність уряду, а не конфронтуватиме з ним з ключових питань.
1999, січень - обраний головою парламентської фракції Руху
1999, лютий - обраний головою Руху.
1999, травень-жовтень - кандидат на посаду президента України.
1999, 18 грудня - на установчому з'їзді партії обраний головою партії РУХ (Український Народний Рух).
1998-2002 , Заступник голови Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
1999-2002 - голова парламентської фракції Українського Народного Руху
2000-2006 - член постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи
2002, березень - обраний народним депутатом України, . 4 у списку виборчого блоку В. Ющенка "Наша Україна"
2002, травень - перший заступник голови парламентської фракції "Наша Україна"
2003, січень - на IV зїзді РУХу (Українського Народного Руху), під час якого було ухвалено рішення про нову назву партії - Українська Народна Партія - обрано головою УНП
2003-2006 - член групи Європейської Народної Партії в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
2005-2006 - голова парламентської фракції Української народної партії.
2006, березень - під час парламентських виборів до Верховної Ради та місцевих рад, співголова Українського народного блоку "Костенка і Плюща". Результат виборів у парламент - 1,86 %, до місцевих рад обрано більше 10 тисяч депутатів від УНП.
Наукова діяльність
Після закінчення у 1973 році Запорізького машинобудівного інституту працював науковим співробітником в київському Інституті електрозварювання ім. Є.О.Патона Академії наук України.
У 1982-85 рр. навчався в аспірантурі в цьому ж Інституті й захистив дисертацію в галузі плазмових технологій на тему "Плазмова обробка металу". Робота мала позначку "для службового користування". Кандидат технічних наук.
Роботи та розробки:
"Растворимость азота в жидкой меди", "Изучение радиального распределения концентрации газа в металле при нагреве дуговой плазмой", "Способ сварки меди погруженной дугой" тощо.
Має кілька авторських свідоцтв, зокрема, на винахід "Способ плазменно-дугового переплава поверхностного слоя плоских заготовок". Ця оригінальна розробка при впровадженні на одному з підприємств дала за рік економію більше 700 000 радянських рублів (на той час - еквівалент $700 000).
З 1988 по 1990 рр. - науковий співробітник лабораторії нових технологічних процесів.
Автор десятків публікацій з проблем Чорнобиля, захисту довкілля, ядерної енергетики.
Один із розробників концепцій національної безпеки та ядерного роззброєння.
Ініціатор проведення екологічної реформи в Україні та створення сучасної системи ядерної безпеки.
Голова Української Народної Партії, член Світової Академії наук та мистецтв, кандидат технічних наук, майстер спорту з альпінізму
Одружений. Дружина Ірина - журналістка. Син Ростислав (нар.1980 р.) - спеціаліст з міжнародної інформації. Улюблений відпочинок - у горах. Володіє англійською мовою.
