Я б сказав афористично - нещасна та країна, в якій за посаду Президента борються за допомогою грипу. Оскільки тоді люди можуть проголосувати за кандидата в стані високої температури
Свою трудову діяльність розпочав інженером в Ємільчинській райсільгосптехніці Житомирської області. Протягом 1965-1966 років проходив службу в армії. Після звільнення в запас працював викладачем, завідуючим відділенням Таращанського радгоспу-технікуму. З 1974 р. старший інженер в Таращанському районному, а з 1975 р. в Київському обласному об'єднанні "Сільгосптехніка". З 1976 року на партійній роботі: завідуючий сектором, заступник завідуючого відділом Київського обкому Компартії України. В 1983 - 1989 рр. обирався секретарем обласної ради профспілок, першим секретарем партійного комітету обласних організацій та установ. У 1989 році призначений на посаду завідуючого аграрним відділом Київського обкому партії.
З 1990 року - народний депутат України. Був секретарем, заступником Голови Комісії, у 1994 - 1998 роках, 2006 -2007 роках - Головою Верховної Ради України, у 1998 - 2000 роках - Головою Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу та земельних відносин. Засновник і Голова Соціалістичної партії України.
Одружений. Має двох дочок та п'ятьох онуків.
Автор книг "Куди йдемо?..." (1993), "Вибір" (1996), "Тема для роздумів" (1996), "Дорога, з якої не зійти" (1999), "Між вічними полюсами" (1999), "Хроніка одного злочину" (2000), "Про землю, Конституцію і не тільки" (2001), "Політична анатомія України" (2004), збірок поезій "...З відстані" (2004), "Обличчям до вогню" (2006), "Белый снег на каменной террасе" (2006). Автор понад 2000 публікацій в періодиці.
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди за книгу "Жива стерня".
Нагороджений медаллю "За трудову доблесть". В 1998 році представлений до нагороди орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (Від нагороди відмовився).
Захоплення - література, шахи, більярд, футбол, плавання.
