На знімку: майстриня-вишивальниця В. П. Горлова і її роботи
Згодом захопилася і в’язанням гачком, шпицями. Та все ж душа більше лежить до вишивання. Майстриня залюбки вишиває рушники, картини, ікони, серветки, напірники до подушок, килимки, скатерки… Окремі вишиті роботи В. П. Горлова зберігає в себе на квартирі у вигляді картин, яких вже чимало. Їх найбільше на релігійну тематику («Ісус Христос», «Святий Андрій», «Пантелеймон», «Святий Миколай», «Матір Божа», «Георгій Побідоносець»), з видами природи. Є й вишитий портрет Тараса Шевченка.
Показує і стос дбайливо й майстерно змережених рушників з українським орнаментом, квітами та птахами. В іншій кімнаті – подушки з вишитими наволочками, серветки, скатерки. Свої роботи Валентина Парфенівна часто виставляє в бібліотеках, ра - йонному краєзнавчому музеї, на інших виставках народноприкладного мистецтва. Вони подобаються глядачам. Майстриня любить працювати в різних техніках. Узори купує, передплачує спеціальні журнали. Літератури з в’язання і вишивання в неї ціла полиця. Матеріал для роботи, рамки для картин купує.
Пригадує, як нещодавно в місті в одному із сучасних магазинів відкрився такий спеціальний відділ, то, каже, всю ніч не спала – стільки всього.
Останнім часом Валентина Парфенівна захопилася й бісероплетінням картин.
– В магазині купую тканину з узором і окремо бісер, – розповідає вона. – Це в декілька разів швидше, ніж звичайне вишивання. Головне – підібрати колір.
Досвід і секрети свого мистецтва майстриня охоче передає внучкам дев’ятикласниці Валентині та Інні, яка вже працює продавцем.
До речі, чоловік В. П. Горлової, Володимир Миколайович, теж творча особистість – він художник-аматор. Раніше малював картини, яких в квартирі декілька, але тепер зір підводить.
Сподіваємося, що найближчим часом Валентина Парфенівна організує персональну виставку своїх вишивок, і з її чудовими роботами можна буде ознайомитися більш широкому загалу.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
