З приходом на посаду голови Івана Пустовіта село почало оновлюватися, ставати кращим. Це і ремонт доріг, і робота по освітленню вулиць, функціонування дитячого садка, школи, ФАПу, будинку культури, сільського клубу, бібліотеки, відвідування пре - старілих, вдів, ветеранів, малозабезпечених, багатодітних.
Настало літо – пора відпочинку. Голова зумів організувати понад 100 жителів громади і привести в порядок зону відпочинку на березі Південного Бугу. Кожен житель, відвідавши цей куточок, захоплювався зробленим.
І ось настав очікуваний день – свято Івана Купала. Над Бугом-рікою залунала пісня «Ой Петре - Іване, уже твоя петрівочка минає...». Пісня почала скликати жителів нашого та навколишніх сіл. Ой, скільки було дорослих і малих! Всі були в захопленні від побаченого. На побудованій сцені розпочалось справжнє інсценізоване дійство. Були тут і прикрашена верба-красуня, і вогнище, як атрибут свята, і дідух, і Водяний, і Баба Яга з чортами. А яке розмаїття костюмів показали учасники художньої самодіяльності під керівництвом Н.Л. Дудник!
Як і в сиву давнину не обійшлося без запашних короваїв, пиріжків, вареників, плели вінки, які потім пускали на воду (на знімку), загадуючи свою долю, купалися, обливалися водою, співали пісні, водили хороводи, проводили ігри, гадали на дівочу долю, а потім народні гуляння до опівночі під музичний супровід подружжя Попсуй.
Навіть старожили села не бачили такої хорошої організації заходу.
По телевізору бачимо проведення народних свят в усіх куточках України. А ми також є одним із тих чудових куточків, що якби і наше свято показали, то глядачі були б ще в більшому захваті .
Але головне не показувати, а робити справу, не говорити, а працювати, а праця повинна покращувати життя наших громадян на селі.
Наталія БЕЗВЕНЮК, ветеран педагогічної праці, депутат сільської ради шести скликань.
