Останні роки Анатолію Сергійовичу, як і його колегам в інших селах, додався ще один головний біль – яким чином зберегти об'єкти, вивільнені в ході реформування сільгоспформувань. Але і в цьому плані у Баланівці намітилися позитивні тенденції.
Звичайно, слід відзначити прихід сюди потужного інвестора з його амбітними планами і намірами – це ТОВ "Зернопродукт". І хоч в селі неоднозначно оцінюють його появу, бюджет сільської ради від того тільки виграв. А це означає, що і громада. В такій ситуації сільський голова звернув увагу і на діяльність в селі підприємців, розвиток підприємництва взагалі.
Коли в процесі оптимізації структурних підрозділів і на "баланівських Старинцях", як тут по-сільському називають частину села, вивільнилося приміщення майстерні тракторної бригади, не влада взялася їх охороняти, а ініціативу в цьому виявили підприємці. Хоч і з потугами, бо довелося пройти через суди, але Ю.І. Кіпчарський і В.В. Заєць забрали таки на паї приміщення цієї майстерні.
Задалеко ще, звичайно, до того моменту, коли їм можна буде ділитися досвідом, але сам задум заслуговує на увагу – допомагати населенню в ремонті сільськогосподарської техніки, якої вже чимало у приватному секторі. Якщо комусь потрібно буде виконати токарні чи зварювальні роботи, з ними тут готові справитися теж. Вже весною підприємці мають намір набрати робочу силу і надавати послуги населенню по ремонту нескладної побутової техніки. Незабаром вони змонтують тут, як і обіцяли, ДКУ.
Коли готувався цей матеріал, у майстерні ремонтувався екскаватор з місцевого цегельного заводу. Тут готові надавати допомогу бажаючим навіть з інших сіл. Якщо у деяких населених пунктах вже нікому коня підкувати, сапу відклепати, то у цій майстерні до послуг населення буде ще й кузня. Є тут і кран-балка.
Зовсім поряд, з ініціативи підприємця А.О. Куценка, в одному з вивільнених приміщень колишньої ферми, діють пилорама, деревообробний цех. Немаловажною виявилася і подія, коли підприємець Л.В. Когут після дворічної перерви відновив роботу місцевого цегельного заводу. Тепер тут зайнято до сорока працюючих, заробітна плата – більше тисячі гривень.
Ще одна сім'я підприємців взяла, як майно, пекарню і здійснює її підготовку до пуску. Один із фермерів взяв приміщення складу і має намір зробити в ньому зерносушарку. Взяли в селі на майнові паї також олійню і крупорушку, які рано чи пізно теж видаватимуть продукцію. А головне – усі ці об'єкти не руйнуватимуться.
Як почувається при таких перемінах сільський голова?
– Мені, – зізнається Анатолій Сергійович, – між підприємцями стало навіть комфортніше, як було без них. Бо вони завжди ідуть на контакт, допомагають. Взаєморозуміння, за словами А.С. Балана, як між ними самими, так і сільською владою, на найвищому рівні.
Чимало підприємців у Баланівці зайняті і в торгівлі. – Я ніколи не наполягаю, – каже сільський голова, – на їх спонсорській допомозі. При потребі вони надають її самі. Єдина до всіх вимога – щоб сплачували повноцінно податки і якісно надавали послуги.
В минулому році бюджет, за словами сільського голови, виявився найкращим за всі попередні. Сільська рада у цьому році має 40 тисяч гривень на ремонт будинку культури, 35 тисяч – на ремонт дитячого садка, ще 17 тисяч має намір використати на осучаснення входу в сільську раду.
Сільська влада прагне використати кожний момент, щоб тільки була від того користь громаді. Наприклад, у не зовсім привабливому стані була автобусна зупинка. Віддавши її під аптеку, "вбили", як кажуть, двох зайців: і кошти отримують, і підтримується порядок, є де заховалися пасажирам у негоду.
Серйозною проблемою у селі є водопостачання. Справа в тому, що біля чотирьохсот водокористувачів брали воду безплатно. Ця практика тривала і з приходом інвестора.
Коли ж "Зернопродукт" перестав з цим миритися, бо плата за воду – не такі вже й замалі гроші, сільській раді доведеться розпочинати практично все з нуля: шукати нормативну базу, створювати відповідне підприємство, реєструвати, брати дозволи і ліцензії. Здавалося б, є чотири свердловини, водогін, але чого тільки варто переконати населення, що за воду доведеться надалі платити.
Водні мережі, взяті сільською радою на баланс, і водогін обслуговуватимуть, як і мережі вуличного освітлення по селу, працівники із команди згадуваних вже Ю.І. Кіпчарського та В.В. Зайця. З ними ж сільською радою укладено договір і на прибирання села. Все це лише перші кроки, бо, щоб все запрацювало бездоганно, потрібен час. Але вже сам факт, що сільська влада в цьому прагне щось робити,зокрема "ловить" об'єкти, щоб не руйнувалися, заслуговує на увагу. Тим більше, що попутньо вирішуються й інші непрості проблеми, особливо безробіття.
Павло КУШПЕЛА.
