Технологія їх виготовлення не така вже і складна. Сировиною є тирса, стружка, які є відходами пилорам і до цього найчастіше потрапляли на сміттєзвалище.
Спочатку все просівається, крупніші рештки ще раз подрібнюються і після бункера-накопичувача маса висушується до вологості не більше 8 відсотків. Далі все досушується ще раз у барабані, який обертається, і ще раз подрібнюється до вигляду борошна, яке пресується в гранули і фасується у мішки приблизно по 50 кілограмів у кожному.
Все це придатне для спалювання у будь-яких котлах на твердому паливі. Хоч реалізують їх по тисячі гривень за тонну, або по гривні за кілограм, тепла при їх згорянні виділяється майже у два рази більше, як при згорянні тонни вугілля.
Директор цього приватного підприємства В.Я. Грицишин раніше займався лісівництвом і переробкою деревини. Але, займаючись підприємництвом, зрозумів, що доходи можна отримувати і з відходів, як це робиться за кордоном. Тим більше, що гранули (за кордоном їх називають пілетти) довше горять, не виділяючи при цьому стільки шкідливих речовин, ефективно вирішується проблема очистки територій пилорам від тирси. Вони менше займають місця при транспортуванні і зберіганні. Зважаючи на ціну, їх можна купляти невеликими кількостями, що створює додаткові зручності покупцеві. В Європі гранули використовуються для опалювання будинків, на них працюють котельні великих підприємств і електростанцій. Так, як вони конкурентоспроможні з іншими видами палива, в тому числі й з вугіллям і газом, їх використання у світі різко зростає.
Починали підприємці нову для себе справу на голому місці, викупивши частину території колишньої ПМК-233. Спочатку виготовляли шлакоблоки, з яких і вимурували цех по виготовленню гранул. На це, а також на монтаж обладнання, яке дуже нагадує колишні АВМ, знадобилося майже три роки і чимало коштів.
На жаль, основними споживачами гранул з України є поки що європейські країни та Японія, де особлива увага приділяється екології. Але, на думку виготовлювачів, пристосувати для їх використання наші котельні зовсім не складно.
Попередньо планували пресувати ще й у брикети, але за пропозицією міської ради на гранулах зупинились з тією метою, щоб їх можна було замість вугілля спалювати у центральній котельні міста. Підприємство може їх видавати до 10 тонн щодоби.
За попередніми підрахунками, кошти, вкладені у це нове для нас виробництво, окупляться вже за два роки.
У планах виробників ще й брикетування, щоб можна було спалювати гранули у звичайних грубках.
Щоб мати більше сировини для їх виготовлення, планується, крім відходів пилорам, переробляти на них практично всі рослинні рештки, які до цього не перероблялися, а спалювалися, наприклад при розчистці лісосмуг тощо.
Бершадців вже можна знайти з їх продукцією в Українському каталозі виробників.
Павло КУШПЕЛА.
