переобладнали на двигуни Ярославського заводу, чималу кількість комбайнів. І техніка успішно зарекомендувала себе на полях нашої і сусідніх областей. Фахівці стверджують: відновлена у такий спосіб машина надійніша у роботі, доступніша в обслуговуванні, разом з тим, економніша. Двигунами ЯМЗ ми комплектуємо навіть трактори імпортного виробництва.
Підприємство виготовляє циліндри пускових двигунів, електроводонагрівачі промислові та побутові, борони дискові БДН-2.6, борони-вирівнювачі “Бершада-2” тощо. До речі, “Бершада-2” – це новий агрегат, який успішно застосовується для обробітку грунту перед посівом, і створено його за ініціативою спеціалістів сільгосппідприємств.
Крім ремонту тракторної і комбайнової техніки, наші спеціалісти з відділу механізації тваринницьких ферм виконують технічне обслуговування доїльних і холодильних установок, заправних колонок, ремонт будь-якого обладнання, зварювання аргонною установкою деталей із алюмінію.
Надаємо послуги по перевезенню різних народногосподарських вантажів, причому доставляємо їх навіть в країни СНД. До речі, наш підрозділ бере активну участь в реконструкції дороги Київ – Одеса. Але, в основному, перевозимо зерно та цукрові буряки. А ще у нас постійно працює технічний обмінний пункт з великим вибором вузлів, агрегатів та запасних частин до сільськогосподарської техніки, які виготовляють і ремонтують на інших підприємствах. Маємо кілька підсобних промислів – це столярний цех і пилорама, помел зерна, випікаємо хліб, є у нас їдальня і магазин.
Ми працюємо під девізом: “Висока якість, своєчасне виконання, реальні, доступні ціни”.
– Які здобутки “Агромашу” на сьогодні?
– Наше підприємство добре знають в Одеській, Кіровоградській, Черкаській, Миколаївській та інших областях. Щороку беремо участь у виставках сільськогосподарської техніки в смт. Чубинське, в “ЕКСПО-центрі” міста Києва. На Вінниччині ВАТ “Бершадське РП “Агромаш” – одне з лідерів серед підприємств подібного типу. Непогано працюємо і нинішнього року. Так, за шість місяців ми надали послуг і випустили продукції на півтора мільйона гривень, що приблизно на сорок відсотків більше, ніж це передбачено планом перспективного розвитку підприємства на 2005-й. Середня зарплата у наших працівників – до чотирьохсот гривень на місяць. Видають її регулярно і вчасно. Ніякої заборгованості по зарплаті чи по бюджетних платежах не маємо. Більше того, ми самі надаємо технічні кредити сільськогосподарським підприємствам, особливо в гарячу пору. Велику увагу приділяємо безпечним умовам праці, соціальній сфері працівників.
– У будь-якому колективі вирішальну роль завжди відіграють люди. Що ви можете сказати про свій?
– Нашими успіхами ми завдячуємо талановитим інженерно-технічним працівникам, досвідченим спеціалістам, у яких золоті руки. Добрі слова хочеться сказати про головного інженера Д.І. Бойка, завідуючих майстернями А.П. Гордуна, М.А. Погрібняка, Л.В. Кущинського, які вміло організовують роботу на своїх ділянках. Вагомі внески в здобутки підприємства вносять і користуються авторитетом інженер В.Г. Пасічник, бригадир столярів Г.І. Чорновіл, токар В.М. Гончарук, слюсарі С.І. Янчук, Ф.П. Романченко, А.М. Войтенко та інші. Взагалі, колектив працьовитий, дружний, стабільний. Всього у нас 160 працівників, більшість з них трудяться на “Агромаші” по десять і більше років. Однак ми приймаємо на роботу і навчаємо молодь. Так, на підприємстві понад тридцять літ діє учбовий пункт філіалу Літинського навчального закладу, в якому готуємо трактористів, токарів, слюсарів, електро- і газозварювальників.
– Анатолію Васильовичу, ви самі двадцять дев’ять років працюєте на одному місці і вже третій рік очолюєте ВАТ “Бершадське РП “Агромаш”. Скажіть, будь ласка, якими якостями повинен володіти керівник такого підприємства, щоб ефективно організовувати його роботу?
– Насамперед, він повинен бути технічно грамотним, компетентним, ініціативним, уміти виділити головне в своїй діяльності. Ні в якому разі не стояти на місці, завжди бути в активному пошуку. А ще цінувати людей. Вміло спрямовувати інженерну думку на пошуки раціонального зерна, чогось нового. Словом, працювати на випередження. Сучасний керівник повинен бути не лише вмілим організатором виробництва, а й тонким психологом, дипломатом. Тільки за таких умов можливий успіх.
– Анатолію Васильовичу, ви ще й депутат районної ради. Нині це не почесний додаток до посади, а копітка робота з людьми, вирішення їх нагальних проблем. Як ви працюєте, спілкуєтеся зі своїми виборцями?
– Я вже два скликання є депутатом районної ради по Лісниченському округу. Одразу скажу: це додаткове навантаження, адже потрібно доносити до людей інформацію, допомагати їм у захисті своїх прав. Але в мене склалися добрі стосунки з виборцями, я прагну вникнути в проблеми своїх земляків і хоча б чим-небудь допомогти їм. Вже стало доброю традицією щороку організовувати для учнів Вовчоцької ЗОШ І-ІІ ступенів екскурсії в Софіївський парк. Для цього виділяємо м’який автобус, діти приїжджають до нас на підприємство, знайомляться з виробництвом, традиціями. Потім їх чекає солодкий стіл і цікава подорож до Умані.
Свого часу мені вдалося допомогти Вовчоцькому фельдшерсько-акушерському пункту в придбанні холодильника, сільському клубові – в ремонті приміщень. Не був я стороннім і при обладнанні насипної дороги до цвинтаря і до току у цьому ж селі. А ще разом з іншими депутатами виношую ідею: у новому навчальному році кожна школа віддаленого села повинна мати якщо не комп’ютерний клас, то хоча б по два комп’ютери.
– Анатолію Васильовичу, ви часто буваєте в селах району і як керівник “Агромашу”, і як депутат, спілкуєтеся з хліборобами, виборцями. Що ж, врешті-решт, потрібно зробити, щоб людям жити стало краще?
– Справді, людям на селі сьогодні дуже важко живеться. Сільськогосподарського виробника душать ціни на пальне, добрива, техніку та на все. У той же час за його продукцію пропонують занадто низькі ціни. Диспаритет цін, інфляція поглинають навіть ті підприємства, які ще три-чотири роки тому міцно стояли на ногах. Потрібно, щоб держава реально повернулася обличчям до села на ділі, а не словах. У розвинених країнах світу на сільське господарство виділяється дотація, у нас же воно виживає, як може. Люди великі надії покладають на 2006 рік, який проголошено Роком села.
– Що ж, будемо сподіватися на краще. Вам же, Анатолію Васильовичу, дякую за розмову і бажаю успіхів у діяльності вашого підприємства.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
м.
Бершадь.
