Насамперед те, що до ковбас вищого гатунку не дозволено вводити жодних добавок. Для їх виробництва мають використовувати високосортну м'ясну сировину і натуральні спеції.
Змін зазнають назви ковбас. А це означає, що виробники повинні подбати про нові оболонки, нове їх маркування. Ковбаса тепер буде двояка: вищих сортів – дорожча, нижчих – дешевша. Покупець принаймні знатиме, що купує.
Тенденція до здешевлення ковбасних виробів спричинила велику кількість різних добавок, що "витіснили" частку м'яса. Нині в окремих рецептурах м'яса – 15-20 відсотків. Решта – крохмалепродукти, манні крупи, борошно, соєві білки, емульсія свинячих шкірок тощо. За теперішніх вимог, у ковбасах першого ґатунку має бути не менш як 90% м'яса, у ковбасах другого – не менш як 85%.
Новими стандартами регламентовано, що для ковбас першого сорту дозволено добавок білкового стабілізатора, крохмалю, білково-жирової емульсії до 10%. Масова частка вологи передбачена не більш як 52% (нині 60%), крохмалю – до 4,5% (нині 5%).
Згідно з новими стандартами наноситься дата виготовлення. Тобто на кожному батоні ковбаси її мають вказати, чого не робили досі. Відтак покупець не знав, коли виготовлено продукт і доки його можна безпечно споживати.
