Період розвалу Радянського Союзу та створення нашої незалежної держави привів до кризи в економіці, яка різко вдарила по кінематографії. Зменшилося виробництво кінострічок, екрани заполонила низькопробна зарубіжна продукція, яка відштовхнула значну частину глядачів, що призвело до зменшення доходів. Цей час співпав з масовою появою відеопродукції, відеотехніки, комп'ютерної техніки, яка створила серйозну альтернативу.
Структурна перебудова галузі, підпорядкування її Міністерству культури, передача майна в комунальну власність різних рівнів призвела до розвалу колись цілісної системи. Крім того, на Україні створилися несприятливі умови для діяльності національної державної кінематографії, особливо для виробника. Це призвело до занепаду і демонстраторів фільмів, одним із яких є Бершадська райкіновідеомережа.
На сьогодні їй підпорядковані: районний кінотеатр "Космос", кінотеатр "Нива" с.
Шляхової, 33 кіноустановки в сільських будинках культури та два дитячих кінотеатри в школах
М’якоходу та
Серединки.
Практично вся наша мережа – це сільські кіноустановки. Вони, як і всі галузі культури на селі, не можуть бути повністю самоокупними, поскільки витрати, пов'язані з кінопоказом, значно більші від доходів. Це пов'язано з низькою платоспроможністю сільського населення, що зумовлює відповідно і низькі ціни на квитки. Значних коштів потребує доставка фільмів, ремонт та експлуатація обладнання.
Кінотехнологічному обладнанню більшості установок від 20 до 40 років. Так, чверть проекторів повністю виробили свій ресурс і підлягають списанню, решта – морально і технічно застаріли. Основними причинами непрацюючих установок є стан будівель сільських клубів та апаратних, несправна апаратура, яка потребує дорого ремонту, катострофічна нестача запчастин. У районному кінотеатрі, наприклад, потребує капітального ремонту глядацька зала, модернізації кінотехнологічного обладнання та дизайну. Автотранспорт мережі нараховує два автомобілі, яким 30 і 50 років.
Через відсутність фінансування кіномережу покидають досвідчені кадри, а ті, що залишаються, втрачають мотивацію до роботи, адже зарплата сільського кіномеханіка у кращому випадку складає 0,25, а то і 0,1 мінімальної ставки. Ще зовсім недавно одна із найпрестижніших професій на селі – кіномеханік сьогодні такою не є, молодь не хоче працювати в кіно, а переважна більшість спеціалістів – люди передпенсійного та пенсійного віку.
Іншою немаловажною проблемою є забезпечення сільських кіноустановок фільмофондом. Кількість копій кожної стрічки обмежена, тому дистриб'ютор зацікавлений в прокаті плівки в першу чергу у кінотеатрах, які дають максимальну віддачу. На сільські кіноустановки плівка може поступити тільки четвертим-восьмим екраном, що знижує дохід від показу.
Кіномережа потребує модернізації, в тому числі переводу частини установок на цифровий відеопоказ, який має ряд переваг перед традиційним плівковим.
Для виведення з кризи районної кіномережі в 2002 р. була прийнята "Програма поліпшення кінообслуговування населення Бершадщини на 2002-2005 роки", яка передбачала ряд організаційно-фінансових заходів, спрямованих на збереження кіногалузі, забезпечення діяльності кінотеатрів, відновлення роботи сільських кіноустановок. В 2005-му прийнята аналогічна програма строком до 2007 р. Проте в зв'язку з обмеженим фінансуванням, не вдалося виконати основні заходи програми: провести модернізацію кіноглядацьких закладів, призупинити руйнацію матеріально-технічної бази мережі.
Хотілося, щоб люди від яких залежить доля кіно, чітко усвідомили, що воно, як і вся культура – дотаційна галузь, і підтримка кінематографії нарівні з іншими завданнями державної політики в сфері культури є однією з першочергових.
І якщо органи місцевого самоврядування хочуть, щоб їхні жителі мали доступ до творів кінематографії, то потрібно підвищити роль кіно в організації дозвілля, наблизити дозвілля до сучасного рівня, щоб молодь залишалася жити і працювати на землі, використовувати кіно у виховній та навчальній роботі з дітьми. З цією метою необхідно у відповідній частині місцевого бюджету передбачити цільові витрати на підтримку.
Олег ПИСАНЕЦЬКИЙ,
директор райдирекції
кіновідеомережі, депутат районної ради.
