Скарги про це були надіслані в райдержадміністрацію, районну раду, зверталися і до депутата обласної ради, в ДП «Укрспирт», якому підпорядковане дане підприємство, і звідки надходять заявки на виробництво та продаж спирту.
На засіданні профкому тоді було прийнято постанову про недопущення надалі на підприємстві випадків порушення Закону України «Про оплату праці» і колективного договору та зобов’язано винних усунути вже допущені порушення. Для вирішення даного питання і було зініційовано дані збори трудового колективу, на які запросили представників ДП «Укрспирт», національної служби посередництва і примирення, органів державної влади і місцевого самоврядування.
Раніше підприємство простоювало іноді теж, але колектив тоді розумів ситуацію і був впевнений, що воно запрацює. Тепер, після чотиримісячного простою, ніхто вже не знає, що буде далі. А на підприємстві працюють цілі династії, і перед багатьма взагалі постало питання, як вижити і утримувати сім ’ї.
Заступник генерального директора ДП «Укрспирт» пояснив, що сталося так тому, що дана промисловість тривалий вже час перебуває в стані реорганізації, і ніхто не знає, коли вона завершиться. Проблема спиртовиків ще й у тому, що ринок їхньої продукції в державі став значно меншим і її нікуди дівати. Щодо спирту, який ввозиться із-за кордону, що нібито паралізує роботу наших підприємств по його виробництву, то було дано пояснення, що то ввозять спирт зовсім іншої якості – коньячний, виготовлений з винограду.
А от на запитання бершадців, чому в наказах не відзначено, що Бершадське підприємство простоює, як і на запитання про неправильне нарахування заробітної плати за цей період, представники ДП «Укрспирт» тільки обіцяли дати відповідь, вивчивши дану проблему.
Позиція районної влади у даній ситуації висловлена однозначно – район зацікавлений, щоб спиртовий завод працював і надалі, бо це робочі місця і податки.
Хоч на зборах і було представлено докази, що бершадські спиртовики вже зверталися по підтримку в ДП «Укрспирт», його представники виправдовувалися, що такі звернення до них ще не дійшли.
А закінчилися збори тим, що представник обласного відділення національної служби представництва посередництва та примирення запропонував допомогу у вирішенні даного трудового спору. Щоб ця робота велася організовано, було обрано п’ять представників трудового колективу, які візьмуть в ній участь.
В цілому ж можна зробити висновок: колективу бершадських спиртовиків зовсім небайдужа доля їхнього підприємства і вони заявили, що знищити його не дадуть. Тому й вимагають чітких дій, щоб його зберегти, а з ним і власне майбутнє
