Мабуть, на це питання сьогодні не зможе відповісти ніхто. На сьогодні у нашій державі офіційно зареєстровано близько 170 тисяч осіб, що вживають наркотики, але насправді цифра більша у 7-10 разів. Приблизно це 1-1,5 млн. осіб.
Хоча з року в рік серед молоді все більшої популярності набувають різноманітні стимулятори, найпоширенішою формою наркоманії (не тільки в Україні, а й у світі) залишається опіоїдна залежність (вживання морфіну, героїну, екстракту макової соломки та ін.). Опіоїдна наркоманія – стан, при якому змінюються рецепторні ділянки мозку, внаслідок чого виникає фізіологічно обумовлена потреба в опіоїдах, настільки ж інтенсивна, як потреба їсти чи дихати. Найчастіше опіоїди вводяться шляхом внутрішньовенних ін’єкцій. І через те, що вуличні наркотики, виготовлені у кустарний спосіб, часто містять усілякі домішки, вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні та психічні розлади, деградація особистості, що характеризується втратою будь-яких інтересів, які не пов’язані з наркотиками. І це аж ніяк не слабкість характеру або волі, а важка хвороба, що потребує довготривалого лікування та догляду. Лікування наркоманії в більшості випадків не приносить успіху. Застосовувані в спеціалізованих клініках методики дієві лише при активній позиції самого хворого. Але й у таких випадках після одужання частими є рецидиви. Відсоток людей, які зуміли позбутися страшної недуги, дуже малий – всього лише 3-5%.
Усі споживачі ін’єкційних наркотиків є головними кандидатами на інфікування ВІЛ, вірусними гепатитами В і С, інфекціями, що передаються статевим шляхом, туберкульозом. Більше того – їм загрожує смерть від передозування.
Наркоманія вже давно стала величезною соціальною проблемою, необхідність боротьби з якою ні в кого не викликає сумніву. З 2004 року в Україні запроваджено новий різновид наркологічної допомоги – замісну підтримувальну терапію (ЗПТ), яка, на думку більшості фахівців, є найдієвішим методом лікування залежності від опіоїдів.
ЗПТ полягає у тому, що нар - команові призначають засібзамінник, аби він не відчував потреби в забороненому наркотику. Для цього використовують синтетичні препарати (метадон, бупренорфін) з властивостями, що нагадують дію морфіну чи героїну, які призначаються на тривалий термін та вживаються у вигляді таблеток чи сиропу. Їх треба застосовувати в правильному дозуванні, яке практично знімає потяг до наркотиків, але не дає ефекту ейфорії та розслаблення. Пацієнти, що вживають адекватну дозу, за своїми психофізичними характеристиками майже не відрізняються від здорових людей, вони можуть вести звичний для більшості людей спосіб життя.
У 2009 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила цей метод найважливішим компонентом комплексу заходів, спрямованих на попередження розповсюдження ВІЛ.
У Вінницькій області працює 10 кабінетів ЗПТ, де проходять курс лікування 195 пацієнтів. У серпні 2012 року кабінет ЗПТ було відкрито і на базі Бершадської ЦРЛ.
Замісна підтримувальна терапія призводить до поліпшення психічного і фізичного здоров’я наркозалежних осіб, якості їх життя, знижує ризик інфікування ВІЛ та гепатитами В і С. Ефективно пригнічується потяг до наркотику, блокуються опіоїдні рецептори головного мозку, в результаті чого вживання звичайних доз нелегальних опіоїдів не викликає ейфорії, усувається фактор нестерильного внутрішньовенного введення наркотиків, знижується ризик смертельного передозування, знижується рівень кримінальної активності, хворі можуть працювати, навчатись, виховувати дітей.
Показанням для призначенням ЗПТ є встановлений діагноз залежності від опіоїдів за наявності таких критеріїв: вік пацієнта більше 18 років, письмове звернення хворого щодо початку ЗПТ, не менше двох документально засвідчених неуспішних спроб попереднього лікування від наркотичної залежності.
За більш детальною інформацією щодо замісної підтримувальної терапії можна звертатися до кабінету №316 поліклініки Бершадської ЦРЛ.
Олена УЛІЧ, лікар-нарколог Бершадської ЦРЛ
