І причина цьому проста – неймовірне накопичення російської зброї та завезених найманців. Вони, озброєні до зубів, відбирають майно, вбивають патріотів. А за таких умов нам потрібно не тільки сподіватися на краще, а і самим, по можливості, діяти, щоб допомогти нашому війську.
Враховуючи, що добровольчі батальйони потребують допомоги зимовим одягом, медикаментами, нехай ніхто не тішить себе ілюзіями, що держава всім забезпечить. Нашим бійцям часто доводиться вирішувати проблему, де дістати бушлат, буржуйку, бензопилу і навіть звичайні лопату чи сокиру. За власні кошти доводиться ремонтувати техніку, та ще й отримують оті кошти часто із затримками.
Як ніхто інший, складність ситуації розуміють наші волонтери. Один із них Ігор Климнюк тільки сумно кивав головою на моє запитання щодо державного забезпечення наших героїв. Зате дуже радіють бійці, коли бачать його автобус, бо знають, що приїхали теплий одяг, домашня їжа.
На запитання, коли він знову їде на Схід, відповів: спочатку поїде у Вінницю по тепле взуття бійцям, тоді одразу ж під Дебальцево, а це дві тисячі кілометрів. Допомогу від Бершадщини він везе щотижня. I якщо ми не підтримаємо наших бійців необхідним, не допоможемо Ігорю заправити автомобіль пальним, ніхто не встоїть на Сході і не дасть гідну відсіч ворогові. Тому не відкладаймо таку допомогу на потім, нашим хлопцям вона потрібна там кожен день. Нею ми повинні надихати бійців на захист рідної землі. Наша сила у єдності, і ми переможемо ворога тільки разом. Допомога бійцям – громадянський обов’язок кожного українця.
Пункт збору теплих речей і медикаментів знаходиться за адресою: с. Берізки-Бершадські, вул. Танкістів, 37. Тел. 098-577-37-73.
Окремо варто подякувати жителям нашого села, які взяли активну участь у формуванні гуманітарної допомоги на Схід захисникам України.
Це Віктору Миколайовичу Шевчуку, батюшці Юрію Івановичу Лавренюку, Надії Михайлівні Підгірець, Галині Григорівні Морозовській, Галині Семенівні Швакуляк, Катерині Трохимівні Пшемиській, Надії Олексіївні Манченко, Олександрі Тимофіївні Коваль, Валентині Павлівні Горбатюк, Галині Дмитрівні Благодир. А Наталія Володимирівна Фурман із Джулинки передала нашим бійцям на Схід власний планшет, щоб вони мали можливість керувати безпілотниками. І вона має намір співпрацювати з волонтерами надалі.
Гроші, коли хтось приносить як допомогу, ми не беремо, а відправляємо цю людину у магазин, щоб натомість придбала щось із речей.
Ігор КОВАЛЬ, с. Берізки-Бершадські.
