Серед кращих комбайнерів виокремилися Олександр Решітник. Володимир Тимченко, Руслан Шестаківський.
За словами керівника ТОВ «Устя» П.Г. Марущака найважче було з їх початком реалізовувати продукцію, "знайти" гроші, щоб купити пальне, запасні частини. А ситуацію, коли за ріпак взагалі вже ніхто не питає, а пшеницю фермери Одещини продають по 800 гривень за тонну і навіть дешевше, він взагалі вважає катастрофічною.
Насторожує агрономічну службу з
Усті ріпак ще і як культура, вирощування якої може згубно позначитися на родючості земель.
Одним із моментів, який дався взнаки на темпах ведення жнив у цьому господарстві, є акордно-преміальна система оплати праці. Розцінка за намолочену тонну тут зросла, в залежності від кількості всього намолоченого збіжжя, від 2 до 5 гривень. Відсотків на 40 зросла продуктивність комбайнів і після того, як солому почали стелити по полю. Зібрати хліб тут вважають основним завданням. А щоб заготовити грубі корми, придбали два тюкопреси, які виправдовують себе скрізь. Навіть розрахунки за орендовану землю тут перенесли надалі, аж до повного завершення жнив, щоб тільки дати раду вирощеному.
У цьому господарстві підготовлено вже до 50 відсотків ріллі під майбутній урожай зернових.
Начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації В.С. Бондаренко відзначив, що це господарство взагалі високоорганізоване і має завжди гарні здобутки. Тут кожний спеціаліст відповідає за свою ділянку роботи. Саме тому в
Усті на сьогодні не треба ніякого інвестора, бо вони спроможні самі будь-кого проінвестувати. За попередніми прогнозами, показники тут будуть вищі середньорайонних.
На полях агрофірми «Джулинка» вже по настрою механізаторів можна було здогадуватися, що жнива вони завершать цього ж дня. Навіть незважаючи на те, що перешкоджали дощі, чотирма "Донами-1500" і п'ятьма "Нивами" з урожаєм на площі 1500 гектарів тут справилися практично за два тижні.
Можливо, якихось аж занадто "замашних" показників урожайності тут немає, але озима пшениця, за попередніми підрахунками, видала більше, як по 43, ячмінь – більше 30 центнерів з гектара. Комбайнер І.О. Печений, жнивуючи вже он який раз підряд на пару з сином Олександром, намолотив більше 10 тисяч центнерів зерна. В інших комбайнових екіпажів теж хороші намолоти – сезонні завдання, що не часто буває, виконали всі. Оплата праці жниварів тут на рівні середньої по району, а по окремих позиціях навіть вища. Жнива, за оцінками їх учасників, пройшли для них, ніби на одному диханні.
Щодо ріпака, то у тутешніх агрономів погляди на цю культуру різняться з оцінками колег з
Усті. Озима пшениця, посіяна по ньому, за їх словами, прекрасно почувалася і нормально зарекомендувала себе. А от цукрові буряки зарікаються сіяти і надалі. І не тільки, мабуть, буряки. Якщо, кажуть, ціни на пшеницю будуть такими, якими вони на сьогодні є, то, чого доброго, доведеться відмовитися і від неї. Поля тоді взагалі можуть перетворитися, ніби в Греції, де ростуть одні оливки.
В.С. Бондаренко зазначив: агрофірма «Джулинка» довела, що навіть при наявному комбайновому парку, без високопродуктивних закордонних комбайнів можна обходитися, якщо їх підготувати як слід, правильно організувати роботу. Завдяки належній організації праці тут взагалі прекрасно ведеться весь жнивний комплекс робіт.
У день виходу цього номера газети чимало наших комбайнових екіпажів вже допомагатимуть жнивувати в інших селах.
Павло КУШПЕЛА.
