Село посередині світу

Першим до присутніх на святі, як і годиться, звернувся сільський голова Леонід Горячківський. З вітальними словами виступали керівник виконавчого апарату районної ради Петро Гоцуляк, журналіст Федір Шевчук, почесний громадянин Серединки, бібліотекар з Києва Таїсія Святенко, заступник голови Фонду інвалідів Чорнобиля міста Києва і Київської області Анатолій Турченко та інші. Як завжди, залюбки приїздять на свято в рідне село лікарі з Гайворона Олександр Жук та Василь Думанський (однофамілець письменника).
З нетерпінням чекали присутні виступу директора товариства. Звітуючи про ужинки нинішнього року, Олександр Кавун сказав, що такого щедрого урожаю Серединка не знала ще за весь період незалежності – валовий збір ранніх зернових склав 4440 тонн. Лише три господарства району збільшили валовий збір зерна, серед них і ТОВ «Прогрес».
Озима пшениця вродила по 54 центнери з гектара, озимий ячмінь – по 44, 8 центнера, ярий ячмінь – по 42 центнери. Кожному із 620 пайовиків виділено по 500 кг пшениці і 500 кг ячменю. А ще – по 25 кг цукру, інші продукти. На святі було вшановано передовиків жнив, вручено їм короваї.
Подарунок вручили і найстаршій жительці села – Фросині Федорівні Жук, 1915 року народження. Відзначено і найменшого – Тараса Лабу, який народився у цьому році (до речі, один у 2009-му).
Звання почесного громадянина Серединки нинішнього року удостоєний технічний директор Вінобленерго Володимир Волков – за велику допомогу по електрифікації села. Почесною грамотою відзначено і директора Бершадських електричних мереж Володимира Жука.
Виступи гостей органічно поєднувалися з концертними номерами, проведенням святкової лотереї, виграшами в якій були мед, цукор, олія, мішок пшениці, цукерки, різні речі та сувеніри. Призи вручалися тут же.
Цього вечора прозвучала інформація про те, що у селі буде встановлено пам’ятник славетному землякові, народному месникові Максимові Корнійчуку (Саші Жалову), а також готуються документи на присвоєння йому посмертно звання Героя України (свого часу його представляли на Героя Радянського Союзу, але через об’єктивні причини цього не було зроблено).
Відгомоніло свято, і вже наступного дня відновився робочий ритм. До речі, тут успішно закладають основу врожаю наступного. Олександр Федорович запевнив односельців та гостей: «Серединка завжди була і буде з хлібом».
Нинішнє свято переконало в тому, що тут постійно дбають і про духовний розвиток села. Це засвідчили і традиційні виставки робіт народних умільців, де найбільше були представлені вишивальниці.
Про це неможливо розповісти, це треба бачити. Приваблювали людей і етнографічні куточки, де були представлені речі сільського побуту з минулих років. Як завжди, можна було ознайомитися з публікаціями про село у пресі та книгах.
Свято і виставки відбуваються щороку, але щоразу вони відзначаються по-різному, щоразу жителі села з нетерпінням чекають цього неповторного серпневого дня. І нинішнє свято, хоч і стало вже історією, запам’ятається усім його учасникам.
Богдан БІЛОУС.