Відкриваючи її, заступник голови райдержадміністрації В.Я. Кушпела, насамперед, подякував керівникам сільгоспформувань за досягнуті очолюваними ними колективами загальнообласні показники, за позитивні зрушення, які сталися в нас останнім часом. Наприклад, запрацював Красносільський цукровий завод.
І наші досягнення на фоні області є дійсно незаперечними. На жаль, є і чимало проблемних питань. Одне з таких – трирічна заборгованість у Пенсійний фонд, яку потрібно було ліквідувати у двомісячний термін, а зуміли її тільки зменшити. Або чим пояснити разючу різницю між здобутками окремих господарств? У частині з них прекрасні результати, однак є і такі, у яких вже і визначитися важко, чим взагалі вони займаються. При цьому наводилися непоодинокі приклади значного падежу худоби, а також приклади, як на одних полях кукурудза видала до ста і більше центнерів з гектара, а є і такі господарства, де вона вродила тільки по сорок центнерів.
Велася мова і про невисокий рівень заробітної плати в окремих сільськогосподарських підприємствах, про те, що більше уваги потрібно приділяти в наш час обліку працюючих, виплаті орендної плати за землю, про розрахунки сільгоспформувань з Пенсійним фондом.
По кожному з питань порядку денного виступили керівники і спеціалісти відповідних служб, які поряд з досягненнями значну увагу приділили і конкретним недолікам у веденні сільськогосподарського виробництва. Наприклад, давно і всім відома істина, що відповідних результатів у тваринництві домагаються тільки там, де створено відповідну кормову базу. Однак у Серебрії заготовлено чомусь лише по 26 центнерів кормових одиниць на умовну голову, тоді, як в середньому по району – 35 центнерів.
Йшлося також про зменшення чисельності худоби в окремих господарствах, незадовільний стан її відтворення. Якщо наш район і серед лідерів в області по виробництву м’яса, то тільки завдяки птахокомбінату «Бершадський».
А щодо діяльності ветеринарної служби, то після оприлюднення окремих фактів взагалі у декого могло скластися враження, що в її діяльності немало недоліків. Хоч насправді це не так.
Усі перераховані недоречності, зрозуміло, тією чи іншою мірою позначаються на нашому добробуті і в першу чергу жителів сіл. Заступник голови районної ради П. А. Сугак, відзначив, що у державі проблема сіл нині є надзвичайно серйозною і приховувати цього не варто. Навіть у такому районі, як наш, з його слів, вже майже кожний четвертий двір порожній. У Тернівці тільки у 65 відсотках дворів ще мешкають люди.
Причин цього можна було б назвати чимало, в тому числі і з розряду об’єктивних, але Петро Андрійович досить влучно відзначив, що, перш за все, перед тим, як щось вимагати у держави, щоб покращити на селі ситуацію, годилося б щось корисне, конкретне запропонувати – яким чином це зробити. Так, підтримка сільгоспформуванням повинна бути, але, перш за все, потрібно показати, що саме їм потрібно.
Ось тут вже, не витримавши, мабуть, критики, почали виступати керівники сільгоспформувань. А.С. Пшик, наприклад, поставив запитання про те, що робити із свиньми, які виростив, а на свинину тепер ні ціни, ні попиту. Або ж одним з перших в області перелаштувався на нові технології, а що з того вийшло? На пальне, запасні частини, техніку, електро енергію ціни чомусь ростуть, а на сільськогосподарську продукцію навпаки – знижуються. Звідкіля в такому випадку братимуться кошти на заробітну плату?
Або ж взяти репліку голови ради сільгопвиробників С.П.
Савченка. Про яке тваринництво можна вести мову, заявив він, коли вже і ДАІ диктує свою політику на селі. Не встигли розпочати возити жом, навів приклад, як водії привезли квитанції на півтори тисячі гривень штрафів за забруднення жомовою водою довкілля. Причому, ніхто так ще і не може пояснити, яким чином доставляти його правильно.
Зауваження були і у директора ТОВ «Агрофірма «Джулинка» М.Ф. Хливнюка, який навіть запропонував зібратися окремо, щоб порадитися, як надалі працювати на селі.
Так, є ще чимало проблем, вирішення яких від нас не завжди залежить, нагадав В.Я.
Кушпела, підбиваючи підсумки. Але більшість все-таки залежить безпосередньо від нас і в першу чергу керівників на місцях. Якщо навіть не всі вдається вирішити, братися за це потрібно обов’язково.
Господарювати потрібно навчитися так, щоб залишити після себе слід на землі. У районі, наприклад, далеко ще не ті показники, якими вони повинні бути. Тож потрібно розуміти не тільки себе, а й державу. Якщо подбаємо про державу, то і кожна людина від того щось матиме.
На тому, що все-таки слід виконувати державні гарантії, акцентував увагу і голова райкому профспілки працівників АПК Я.О. Черватюк.
Не менш цікавим у його виступі було і те, що ми чомусь критикуєм господарства, у яких зменшено чисельність поголів’я худоби, а про ті, які давно його позбулися, навіть не згадуємо.
Павло КУШПЕЛА.
