На знімку (зліва направо): бригадир Сергій Анатолійович Паламарчук, директор агрофірми «Джулинка» Віктор Олексійович Теплицький, головний агроном господарства Валерій Іванович Вдовиченко, головний спеціаліст із питань охорони праці управління праці і соціального захисту населення райдержадміністрації Анатолій Мойсейович Похила, комбайнер Юрій Михайлович Леочко та завсектором охорони праці та інженерно-технічного забезпечення управління АПР РДАГригорій Дем’яно вич Череушенко за обговоренням проблеми, як убез
Днями рейдова бригада, до складу якої, крім автора цих рядків, увійшли головний спеціаліст з питань охорони праці управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації А.М. Похила та завідуючий сектором охорони праці та інженернотехнічного забезпечення управління агропромислового розвитку РДА Г.Д. Череушенко, відвідала джулинське та чернятське господарства.
Поряд із вирішенням організаційних питань, на полях вели мову з працюючими ще і про заходи безпеки в умовах дії на них високих температур.
Насамперед, на увагу заслуговує досвід ведення жнив у ТОВ «Агрофірма «Джулинка», яке не так давно очолив Віктор Олексійович Теплицький.
До збирання у цьому господарстві підлягало ледь більше тисячі гектарів зернових культур ранньої їх групи. На два наявні у господарстві високопродуктивні комбайни «Клас» та один «Дон-1500» це нібито не таке вже і завелике навантаження. Підтвердженням тому, що комбайнери справлялися із покладеними на них обов’язками, було те, що жнива у господарстві доходили вже до половини.
Хоч у п’ятому полі першої виробничої дільниці під озимою пшеницею було зайнято якихось сто гектарів, а її обмолот здійснювався усіма трьома комбайнами, не було виявлено жодного порушення, за яке можна було б зробити організаторам жнив зауваження. Бо поле було оборане, як і належить, поділене на загінки. На випадок виникнення пожежі напоготові стояв трактор Т-150 з плугом. Було визначене і місце відпочинку та прийому їжі жниварями.
На якість харчування ніхто з працюючих не скаржився.
Хоч спеціалістами було прийняте рішення, щоб комбайни працювали тільки світловий день, завдяки чому вдасться запобігти втратам урожаю, харчування жниварів було триразовим. Підвіз, щоб їжа була найсвіжішою, здійснювався автомобілем.
У полі чергували і головний агроном товариства В.І. Вдовиченко, і бригадир С.А. Паламарчук, і обліковець Петро Задорожний. В одинадцяти - класника Петра це перші у його житті жнива, але і він був налаштований, як кажуть у таких випадках, по-бойовому – володів ситуацією, чітко відповідав на питання. Саме ці спеціалісти, мабуть, і підрахували, що для того, щоб не простоювали комбайни, потрібно аж шість транспортних засобів – це з врахуванням відстані до зернотоку, якості дороги, урожайності у цьому полі.
Причому, возили урожай як автомобіль ГАЗ, так і КамАЗ, а також трактор ХТЗ-17021 з великим причепом, у який вміщалося до 17 тонн зерна. За підрахунками, возити таким причепом з поля урожай економічно вигідно.
Не байдужі до долі вирощеного урожаю, мабуть, і представники інвестора цього господарства, які теж перебували того дня на його території і відстежували хід робіт.
Намолочене зерно з току одразу ж відправлялося на Джулинський хлібокомбінат, хоч на потреби господарства його заготовляли теж. Під відкритим небом урожай не залишали.
Віктор Олексійович не без задоволення розповідав, що з самого початку жнив не виникало ще жодних серйозних проблем, пальним, мастилами запаслися до глибокої осені.
На двох комбайнах кондиціонери, якими створюється відповідний комфорт комбайнерам. На третьому його хоч і нема, комбайнери часто міняли один одного, тож техніка використовувалася на повну потужність. У цьому полі спроможні були обмолотити урожай за один день. Комбайн «Клас» із широкозахватною жаткою може збирати його на площі до 50 гектарів щодня. Тому особливих проблем на період жнив тут ніхто навіть не прогнозував.
Спеціалісти розповідали, що водії на машинах на перевезенні зерна заробляли по 500-700 гривень у день, а комбайнери – навіть до тисячі. Причому, безробіття їм після жнив не загрожує, бо потрібно буде готувати ріллю під посів, а там не забариться пора сіяти. А ще ж на їхні робочі руки очікує урожай кукурудзи більше, як на тисячі гектарів, соняшнику, сої. Спостерігаючи за ходом робіт у цьому господарстві, відчувалося, що рахують тут усе. От тільки показники урожайності «розсекречувати» не дуже хотіли.
Коли готувався цей матеріал, п’ятий день жнивували у Чернятці, де директором господарства О.І. Года. Хоч техніка тут скромніша – проте її більше – 4 комбайни «Дон-1500» і один «Нью-Холенд». Тож проблем із веденням жнив не вбачали ні самі жниварі, ні спеціалісти господарства.
Вкрай необхідним учасники жнивного комплексу робіт були забезпечені. Навчені гірким досвідом одного з попередніх років, коли мало місце загоряння урожаю на пні, понад усе тепер подбали, щоб напоготові були засоби пожежогасіння.
Оплата праці комбайнерів у Чернятці – від намолоту, у Джулинці – від обмолочених гектарів.
Немаловажно, що в обох господарствах були налаштовані вже тюкувати солому для тваринництва.
У день виходу цього номера газети, розповідав О.І. Года, якщо не перешкоджатимуть дощі, жнива у Чернятці будуть вже завершуватися.
Тож щедрого всім ужинку!
Павло КУШПЕЛА
