На знімку (зліва направо): директор ПСП «Промінь» Володимир Васильович Довгополюк погоджує план роботи на день із Михайлом Івановичем Гнатюком – механізатором, який спеціальним пристроєм, змонтованим на тракторі, подає тюки соломи прямо у топку зерносушарки. Тюків неподалік – дворічний запас.
Давно минула пора, коли всі негаразди у сільськогосподарському виробництві намагалися списати на форсмажорні обставини. Дяківка на сьогодні є одним із господарств, де навчилися виробляти продукцію рослинництва і тваринництва за будь-яких умов.
Оскільки тут вирощують не тільки основні культури, а й ті, які не відзначаються особливою врожайністю (овес, ячмінь, горох тощо), гордитися особливими показниками, можливо, і немає підстав. Так само й у тваринництві, де навіть утримують вівці. Проте й негараздів не було, рік виявився, за словами директора господарства Володимира Васильовича Довгополюка, більшменш непоганим. Ранні зернові культури, наприклад, видали більше як по 40 центнерів з гектара, а всього зернових, за попередніми розрахунками спеціалістів, буде більше як по 50 центнерів. Озима пшениця на 634 гектарах видала в середньому по 45, а кукурудзи буде не менше як по 100 центнерів з гектара. З обмолотом її не поспішали, розраховуючи встигнути перепустити намолочене зерно через власну зерносушарку.
Здавалося б, якою мала би бути віддача для такого господарства цієї сушарки, якщо її середньодобова продуктивність, у залежності від вологості зерна, становить 80 тонн.
Однак насправді вона дуже велика. Тим більше, що працює на соломі – одного тюка вистачає на годину роботи, а обслуговують її тільки два працівники – оператор і тракторист, бо подачу тюків у топку механізували.
Якби В.В. Довгополюк віддав перевагу тим чи іншим культурам (як це тепер робиться у господарствах), то показники роботи у рослинництві були б набагато кращими і навіть рекордними, як от по кукурудзі. Проте оскільки він агроном за фахом, понад усе для нього сівозміна, якої щороку дотримується.
Мають навіть багаторічні та однорічні трави, які є добрими попередниками.
У тваринництві теж: як дав колись сам собі слово займатися тією худобою, яку застав, дотримує його і до сьогодні.
Хоч затрати на стрижку овець іноді можуть бути більшими, ніж виручка від реалізації вовни, виграш в іншому. Від цієї галузі в цілому щороку виробляється по 5-5,5 тисячі тонн органіки, якою удобрюють не менше, як по сто гектарів поля.
Якщо враховувати її післядію, то це є неабияким заділом на отримання стабільних урожаїв за будь-яких умов.
У тваринництві теж не можуть похвалитися особливими рекордами, але на свинях, яких тисяча голів, все ж мають 459грамові середньодобові прирости за десять місяців, а на їх відгодівлі ще вищі.
Неабияку роль тут відіграє і власний міні-комбікормовий завод, як його називають, на якому балансують корми. У результаті такого підходу до ведення тваринництва виробництво молока до минулого року збільшили на 155 кілограмів від кожної корови, продали його у цьому році на 25 тонн більше.
Немаловажно, що у господарстві виношується задум перейти на нові технології утримання ВРХ, щоб її годівлю здійснювати тільки з кормового двору. І щоб доїльна зала була, але для цього потрібно брати кредит, а у цій ситуації це досить ризиковано.
Щодо рослинництва, то у господарстві дедалі більше утверджується обробіток грунту по нульовому циклу – так обробляється вже до сорока відсотків полів. Здійснюється і поступовий перехід на удобрення полів згідно із картами агрохімічного їх обстеження.
Це теж є неабияким резервом у нарощуванні віддачі землі і водночас економії основних засобів виробництва.
Певні зміни мають намір здійснити й у тваринництві.
Адже тепер всі вже розуміють, що очікувану віддачу від ферм можна мати тільки створивши відповідні умови утримання поголів’я.
Неабиякі зміни відбуваються щороку і у технічному переоснащенні господарства.
Оперативніше братися за впровадження всього нового спонукає ймовірне входження нашої держави в Євросоюз.
Адже не вся ще продукція у нас відповідає європейським стандартам.
Демографічної катастрофи, як в інших селах, теж поки що немає.
Є у цьому селі школа, на ремонт якої тільки у 2013 році ПСП «Промінь» витратило сто тисяч гривень. Надається допомога господарством дитячому садку, церкві, людям похилого віку. За оренду паїв видавали у нинішньому році по 1,8 тонни зерна, цукор, мед. Проблем, звичайно, вистачає теж, але вони з розряду тих, які в основному вирішуються у робочому порядку.
Щодо свята сільських трудівників, то коли готувався цей матеріал, тут мали намір відзначити його так, щоб жителі села залишилися задоволеними.
