Одним радість вода, іншим біда

  • Подобається0Не подобається
  • 29 Березня 2014, 08:16

На знімку: у цьому ось місці, показували жителі вулиці Шевченка, коли злива, ні проїхати вже, ні пройти.

«Ми, жителі вулиці Шевченка, багато років просили місцеву владу, щоб нам підсипали невеликий її відрізок, де проживають молоді сім’ї з дітьми, пенсіонери. Як пройде дощ, у цьому місці хоч човном пливи, і він застрягне. А оскільки з весни до осені по ній щодня женуть ще й більше півсотні голів худоби на пасовисько, то у цьому місці ще і хоч кидай солому і міси заміс.
Три роки тому насилу дочекалися «свята», що нам вже нібито мали зробити цю дорогу і не на один рік. Навіть виділили на це гроші. Але всипали тоді відсів на болото і тепер на ній стало ще гірше, ніж було. Тому просимо кореспондента виїхати на місце, щоб у всьому переконатися особисто. Від усіх, куди б ми не зверталися, отримували тільки відписки, які тепер у колишнього депутата сільської ради, який проживає на цій вулиці, І.П. Манойла».

Так починалася і закінчувалася, якщо скорочено, скарга жителів цієї вулиці із села Яланець.

З приїздом на місце події не особливо додалося оптимізму навіть у суху погоду. На вулиці справді можна, особливо поночі, зламати ногу.

Складність тут ще і в тому, що, по суті, це низина, та ще й прирічкова частина села.

Жителі вулиці, які зібралися, розповідали, що як «наступає» під час сильних злив зі схилів по обидва її боки велика вода, рівчак вздовж цієї вулиці, який тут називають річкою, не вміщає всіх стоків. А вони, нібито, додаються ще навіть із самого центру села і тоді дійсно настає потоп.

Плавають на подвір’ях і городах не тільки віники, а, буває, вода проникає у погреби і навіть у хати.

Хоч і недолюблюють у нас тих, хто скаржиться, у такій ситуації, мабуть, кожний, якби у цьому місці жив, взявся б за перо. В інших селах дітей у дитячі садки і школу навіть підвозять, а у цьому випадку, як болото, навіть пішки не так просто вибратися. По три пари чобіток на сезон бездоріжжя не вистачає, скаржилися батьки, у яких є діти. Тож і не дивно, що у папці Івана Петровича зібрані відповіді на скарги, в тому числі і з Міністерства регіонального розвитку та житлового будівництва України.

Влітку минулого року на цій вулиці вже побувала комісія у складі представників райдержадміністрації, райавтодору, депутатів, якою було встановлено, що зазначена ситуація склалася ще у 2010 році внаслідок влаштування заїзду на прилеглу до цієї вулиці ділянку одним із жителів села, який живе на іншій вулиці, і знищення через це природного стоку води. Тоді було заплановано і навіть виділено певну суму коштів на ремонт цієї дороги. А в обласну державну адміністрацію відзвітували, як зазначено у відповіді на одну зі скарг, що відповідні роботи проведено у повному обсязі.

Якби це було так, напевне, ніхто вже не звертався б у вищі інстанції.

Чи допоможе ця публікація зрушити проблему з місця?

Не залишає надія, що може статися саме так. Ще складніша ситуація мала місце торік у Лісничому. Відмінність її тільки у тому, що тоді забили, як кажуть, у всі дзвони, не тільки жителі вулиці, а й сільський голова. Тож після опублікування статті у районній газеті знайшлися і екскаватори, і КамАЗи, щоб тільки зарадити можливим підтопленням надалі. У Яланці ж люди скаржилися, що навіть не так легко було запросити до них сільського голову К.В. Патлатюк, щоб поспілкуватися з нею на місці події і визначитися, як бути далі.

Про повноцінний ремонт, звичайно, у нинішній ситуації у країні можна хіба що мріяти, і люди це розуміють. Бо на це потрібно вже розкошелитися, та ще й добре, а коштів немає.
Та ще й казначейство, з його непроплатами, кожному, мов кістка в горлі. Але зробити все-таки хоч щось тут потрібно вкрай. Вісімдесятирічний Іван Божок, який все життя прожив на цій вулиці, скаржився, що такого ще на ній ніколи, нібито, не було.

У цьому випадку годі навіть нарікати, що окремі жителі, мовляв, зі своїми скаргами спокою не дають. Яланець, навпаки, гарне село і люди у ньому, в тому числі і на цій вулиці, хороші. І керівники села – сільський голова і директор місцевого господарства М.І. Барабаш не завезені, а свої, сільські і добре обізнані з усіма проблемами. А от справи, виходить, кепські, якщо скарга дійшла вже до міністерства.

Доведені вже до відчаю жителі вулиці Шевченка не вимагали чогось надзвичайного. Натомість чимало хто, похилого вже віку, висловлювався, що боїться навіть того тихого скорботного дня, який не обмине кожного. Бо з цієї вулиці тоді, коли буде негода, як висловилася одна бабця, хіба що «трактором 150 зможуть витягнути».

Про доїзд таксі, машин швидкої допомоги чи пожежної вже мова не йде. Навіть завезти дрова на зиму вдається тоді, як вулиця висохне. У цьому випадку не відписками, а всім, як кажуть, миром треба було взятися, щоб хоч щось тут зробити.

Іноді у подібних ситуаціях керівники виправдовуються, що ті лічені копійки, які є, раціональніше витрачати на ремонт тих вулиць, де проживає більше людей. Але ж потрібно мати на увазі, що і тут живуть люди. Має, наприклад, молода сім’я машину, могла б виручити, на випадок скрути, ще й когось із односельчан транспортом, та от виїхати нею вдається незавжди. Пробували висипати під’їзд самостійно, але впевнилися, що на це треба більше грошей, як коштують хати у цьому місці.

Навіщо покупляли їх саме тут? І без пояснення зрозуміло, що якби мали гроші, то покупляли б хати у райцентрі.

На інших вулицях навіть радіють, коли не глибоко вода, а тут, на вулиці Шевченка, від води постійно чекають біди.

Хоч тут ясно: варто налагодити, як слід, водовідведення, і вже буде зроблено значну частину роботи.

У сільській раді дорікнули, що зробити це повинні ті, хто там живе, як це робилося завжди. А то спадщину є на кого переписувати, а як щось зробити, то немає кому. I воно ніби так. Однак населенню, яке у селах старіє непомірними темпами, все-таки потрібно допомагати. Чи може, нехай так і доживає у багнюці віка? Молодше покоління, яке зростатиме у таких умовах, теж виїжджатиме світ за очі з такого села.

Звичайно, аж ніяк не можна сказати, що керівники села взагалі нічого не роблять.

Ними робиться чимало. Але того, видно з усього, вже замало. Жителі вулиці спересердя висловлювалися, що сьогодні бути сільським головою означає не тільки печатки ставити на паперах. Насамперед, заручившись підтримкою депутатів, треба працювати з людьми. І як тільки братися за вирішення проблеми, на яку вже населення зачекалося, практика показує, що громада обов’язково допоможе, підтримає. А в Яланці коїться все-таки щось не те.

Можливо, і не треба було зайвий раз нагадувати, але чомусь ніде більше не підпалили двері сільської ради, крім тихого і, здавалося б, благополучного Яланця. Хоч це не може бути ніяким виправданням вандалам, але цілком могло бути, що і когось із них було чимось доведено до точки кипіння, як от довели жителів вулиці Шевченка.

Залишається тільки додати, що після спілкування з Катериною Василівною, директором місцевого господарства М.І. Барабашем, жителями вулиці все-таки з’явилася надія, що у них вистачить духу, щоб хоч чимось зарадити авторам скарги.

Павло КУШПЕЛА.


Дивіться також в розділі  В громадах
» 16.06.2018 У день Святого Духа (28 травня) в Березівці урочисто відзначили десятиріччя з часу освячення сільського храму Івана Богослова.
» 16.06.2018 Депутат облради Володимир Зарічанський ініціював створення пам’ятника Кобзареві у рідній Війтівці. Погруддя генія літератури та пророка нації виготовляє відомий скульптор, народний художник України, доцент кафедри скульптури Харківської державної...
» 16.06.2018 Бершадська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини цього року визнана кращою у районі серед амбулаторій ЗПСМ. Із 2016 року очолює установу мудра жінка, знавець своєї справи, лікар вищої категорії Антоніна Іванівна Колесник. У медицині...
» 16.06.2018 Відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги (НЕМД) визнано кращим відділенням Бершадської ОЛІЛ. У більшій його частині проведено ремонти, які ще тривають.
» 16.06.2018 Заради дітей
» 16.06.2018 Краще відділення
» 16.06.2018 Згуртованість, професіоналізм, колегіальність та послідовність – головні критерії діяльності медиків району
» 15.06.2018 Спиртозаводу нема, а спирт виробляється
» 15.06.2018 Переможці 15 обласного конкурсу
» 08.04.2018 Ефективне реагування на надзвичайні ситуації
Всі статті розділу В громадах »
Цікаві фото
3 фото   
<b>Іполит Зборовський - патріот і подвижник</b><br />Минулого тижня в читальному залі районної бібліотеки відбулася знакова подія – презентація книги «Іполит Зборовський...
2 фото   
<b>«Карлсони» над містом</b><br />Неабияк дивувалися всі, коли у небі над містом декілька років тому з’явився дельтаплан. В одному з...
4 фото   
<b>Засідання колегії райдержадміністрації</b><br />15 травня 2009 року о 10 год в актовій залі управління агропромислового розвитку відбулося розширене засідання...
14 фото   
<b>Народні умільці</b><br />
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Поташня
Ревуженко Юхим Микитович (1903) 1903 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 06.06.44.

З історії Бершаді
Найбільше Бершадське підприємство — цукровий комбінат. Завдяки комплексній механізації та автоматизації технологічних процесів, широкому застосуванню електродвигунів, після спорудження в 1960 році електростанції цукрокомбінат виробляє щорічно понад 2 млн. цнт цукру. В 1971 році тут працювало понад 600 робітників. Колектив заводу славиться своїми трудовими успіхами, більшість бригад, змін,... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Одним радість вода, іншим біда - В господарствах і громадах, селах Бершадського району та м. Бершадь - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення