Ситуацію ускладнює ще і те, що ветеран мешкає сам. Зважаючи на це, як і на те, що нарікання на організацію пасажироперевезень доводилося вислуховувати і в інших селах району, кореспондент газети попросив хоч якимсь чином прояснити ситуацію директора Бершадського АТП-10527 Вадима Володимировича Стадника. Ось що він розповів.
«Ветерана, як і жителів ще декількох сіл, у які, на жаль, теж не заїжджають автобуси, можна зрозуміти. Не заїжджають вони, насамперед, тому, що тепер аж занадто привільно почуваються нелегальні автоперевізники, бурхливій діяльності яких ми аж ніяк не можемо нічим зарадити. Вони перевозять пасажирів за гроші, а ми змушені працювати після них собі на збиток. Коли за проїзд у те чи інше село автобусом нашого підприємства платять 2-3, чи навіть 5 пасажирів, затрати на цей рейс ніяк не окупляться.
Щодо боротьби з нелегальними автоперевізниками, то боротися з ними, насамперед, повинні працівники ДАІ, транспортної інспекції. На жаль, ефективності від їхньої діяльності у цьому напрямку ми поки що не відчуваємо.
Нелегальні пасажироперевізники заважають працювати практично на всіх маршрутах.
А ще ж потрібно мати на увазі, що проблема перевезення пасажирів-пільговиків не єдина серед тих, які нам доводиться вирішувати. Чого тільки варте підвищення останнім часом цін на пальне!
А от підвищити пропорційно плату за проїзд в автобусах ми не можемо. Бо зважаючи на нинішнє безгрошів’я у населення, можемо втратити ще і той пасажиропотік, який є.
А ще ж через незадовільний стан доріг витрати на пальне, запасні частини неабияк зростають. Коштують оті деталі теж недешево. За рахунок чого відшкодовувати на все витрати?
Як нам, так і пасажирам хотілося б також, щоб оновлювався рухомий склад автопідприємства. На ділі ж виходить, як у перефразованому прислів’ї: там, де тонко, ще і рветься. Двох наших водіїв – Сергія Печерогу і Василя Десяка – змушені були командирувати разом з автобусами на Схід України для участі в антитерористичній операції.
На щастя, після декількох місяців перебування там, водії повернулись додому, а от машини були знищені.
Але, працюючи навіть в таких умовах, проблему Миколи Артемовича розуміємо і обов’язково визначатимемось, щоб все-таки обслуговувати в усіх селах району і такі верстви населення. Можливо, для початку автобус заїжджатиме у них хоча б раз на тиждень. Все ж можна було б вибратися у райцентр у невідкладних справах. Коли саме це буде, населення поінформуємо додатково».
Наскільки швидко може вирішуватися ця проблема?
Ймовірно залежатиме це і від того, наскільки швидко стабілізується ситуація у державі. Жителі сіл повинні це розуміти теж.
