В останній час рівень води у ставку понизився внаслідок спеки майже на півтора метра. А ще однією із причин цього є зношеність заставок на греблі. Старожили не пригадують подібного падіння рівня води.
І саме зараз варто використати момент та замінити усі заставки.
Адже коли станеться лихо, важко навіть уявити, які великі кошти доведеться витратити. Як і те, якої шкоди буде завдано флорі на великій території не лише міста, але й району. Вже зараз мешканці прибережної смуги скаржаться на відсутність води у їхніх криницях.
Нашу тривогу викликає ще й те, що ті, хто мав би вирішувати питання ремонту, посилаються на відсутність коштів, інший користувач водного ресурсу – на свою непричетність до згаданого об’єкта. До речі, доки існував цукрозавод, необхідна увага проблемі надавалась адміністрацією підприємства.
Варто згадати, що не так давно дуже правильно вчинило керівництво спиртового заводу, розташованого по каскаду вище. Вони вчасно і доброякісно виконали роботи по заміні усіх заставок. І цим застрахували своє підприємство надійним забезпеченням технологічною водою. Відомо нам і про те, як при відсутності необхідних коштів у міській раді колись давно було побудовано ще один пішохідний перехід на мосту біля цукрозаводу і облаштовано належним чином усю прилеглу до заводу та до міського парку прибережну смугу.
Ми ж б’ємо тривогу, бо хочемо, як і всі мешканці міста, щоб річка Дохна вічно залишалася повноводною, а мости через неї прикрашали вигляд нашого міста.
Щоб плеса завжди були мальовничими, а водні запаси поповнювалися усякою живністю.
Сподіваємося, що влада почує «SOS» і вживе необхідних заходів у вирішенні порушеного питання.
Ветерани праці: Валентин САЛГАНІК, Віктор БАЛАН, Юрій ЦІНЧИК. м. Бершадь.
